В умовах війни ми спостерігаємо стрімкий розвиток військових технологій, одним із локомотивів якого є індустрія безпілотників. Дрони постійно еволюціонують та пристосовуються до мінливих умов на полі бою.

Сторінку воєнної історії перегорнули малі квадрокоптери типу DJI Mavic, що стали новим словом у сфері фронтової розвідки. “Мавіки” майже одразу були пристосовані для скидування вільнопадаючими бомбами, однак виявились надто дорогими для ризикованих ударних завдань. Тому згодом їх місце в цій ніші зайняли значно примітивніші та дешеві FPV-дрони.

Завдяки вартості у 400-600 доларів та простоті виробництва FPV-дрони набули значного поширення та стали масовим засобом ураження у військах на ряду з артилерією та ПТРК. Лише в жовтні Силам оборони було поставлено близько 15 тисяч одиниць.

Здатні знищити одним влучним попаданням як живу силу, так і важкоброньовану техніку, ці дрони змінили реалії бойових дій. На прикладі української літньої наступальної операції та російських спроб оточити Авдіївку стає зрозумілим увесь їх вплив.

Проте, як і будь яка зброя, безпілотники не стали магічним інструментом, котрий міг би вирішити усі проблеми. В ході війни стало зрозуміло, що з дронами можна боротись за допомогою засобів радіоелектронної протидії, вони мають низку обмежень та не здатні працювати на великій відстані, за поганих метеоумов і у темну пору доби.

Тим не менш, з часом рамки обмежень стали розширюватись – радіус польоту безпілотників збільшився з початкових 3-4 кілометрів до рекордних 25 км. Ще однією значною зміною цієї осені стала поява у значних кількостях FPV-дронів адаптованих для проведення нічних атак.

Нічні FPV-дрони

Насправді, вже тривалий час військові з обох сторін застосовують адаптовані до нічних операцій дрони, однак їх вильоти були одиничними та були здебільшого тестовими.

Так, в липні цього року українська організація “Дикі шершні”, що займається розробкою FPV-дронів, повідомила про випробування безпілотників з камерою нічного бачення.

“Ми не стоїмо на місці, тепер можна буде наносити ураження навіть вночі. На відео тестовий політ нашого пілота вночі. Тест пройдено! Запускаємо масове виробництво FPV дронів з нічними камерами“, – повідомили розробники.

Як бачимо, якість відео з дрону виявилась достатньою для позиціонування на місцевості та виявлення великих цілей, наприклад, будівель та бронетехніки.

Відомо і про захоплення на передовій аналогічних російських дронів. Військовий експерт в сфері радіотехнологій Сергій Флеш у своєму блозі детально описав конструкцію безпілотників, що виготовляє супротивник.

“Їх рішення побудоване на дешевій аналоговій нічній камері RunCam Night Eagle 3 ціною 50 доларів або на дорожчих камерах вартістю 250-400 доларів. Цi камери цифрові, не аналогові“, – розповідає Флеш.

Він зазначає, що дешевші камери не працюють у повній темряві, їм потрібні сутінки або яскравий місяць. Більш дорогі моделі вже здатні працювати у темряві, але відстань візуального огляду залишається гіршою ніж у аналогових ПНБ.

Через зростання вартості, що може приблизно оцінюватись у додаткові 300 доларів, а також малу кількість, вони поки що застосовуються росіянами виключно по важливим цілям.

Відомо, що на сьогоднішній день конструктори та ентузіасти також тестують дрони зі спареними тепловізійною та нічною камерами на борту.

Для цього використовуються відносно дешеві комерційні китайські тепловізійні камери, що знаходяться у вільному продажі, зокрема, UTi260M ($290), або більш дорогі Victor 328B ($340).

Таке рішення, в умовах відсутності або підміни GPS-сигналу, дозволяє пілоту по нічній камері дістатись необхідної локації та тепловізійною оптикою виявити малопомітні цілі, зокрема, піхоту.

Зміна тактики

На сьогоднішній день масове застосування точних та потужних дронів скувало війська обох сторін та сильно ускладнило проведення масштабних операцій. Більшість необхідних заходів на полі бою та у ближньому тилу змістилось у нічний час доби, коли активність безпілотників менша.

Донедавна основною загрозою для наземних підрозділів вночі були важкі октокоптери-бомбардувальники, що через свої габарити та шум лопатей традиційно “полювали” вночі. Їх жертвами, враховуючи неповороткість, зазвичай ставала неукрита бронетехніка та бліндажі з піхотою.

Поява ж нічних FPV-дронів ще сильніше вплине на перебіг бойових дій, адже вони зможуть перехоплювати маневрені цілі та залітати у важкодоступні місця.

Відомий український підрозділ ударних безпілотників “Птахи Мадяра” опублікував відео з камери російського дрону, котрий намагався вночі уразити катер з морськими піхотинцями, що форсували лівий берег Дніпра на Херсонщині.

Його роботі зміг завадити лише підрозділ радіоелектронної боротьби, котрий перехопив управління та нейтралізував дрон за секунду до влучання.

Актуальними заходами для зменшення ризиків від таких дронів залишається застосування систем РЕБ та раннє попередження про приліт безпілотників за допомогою карманних систем пеленгування радіосигналів.

Подальший дрозвиток

FPV-дрони, що починали свій шлях як дешева альтернатива протитанковим засобам, з кожною новою ітерацією свого розвитку лише ускладнюються та стають дорожчими для досягання нових можливостей та кращих характеристик.

Перехід на цифровий зв’язок

Наразі більшість серійних ударних дронів використовує аналоговий тип зв’язку, що зумовлено дешевизною та простотою його використання.

Однак це тягне за собою низку проблем: такий тип зв’язку обмежує кількість дронів, що можуть використовуватись одночасно в одному місці на одному діапазоні частот. Крім того зв’язок не шифрується, що загрожує ворожим перехопленням відеосигналу та управління дроном.

У майбутньому за подальшим здорожченням дронів стоятиме перехід з аналогового на цифровий тип зв’язку, що дозволить шифрувати сигнал та уникнути вище описаних проблем.

Нейромережі та автозахоплення цілей

Головними перешкодами для ударних дронів на передовій залишається РЕБ, котрий придушує усі сигнали навколо себе, а також явище радіогоризонту, коли зв’язок з оператором зникає при наближенні безпілотника до землі. Все це заважає пілотам навести дрон на ціль на фінальному відрізку польоту.

Сьогодні ці проблеми з відносним успіхом вирішуються використанням нестандартних частот зв’язку, які ворожий РЕБ не придушує, а також ретрансляторами. Однак все ближчою до реальності стає поява на борту безпілотників власної системи наведення котра остаточно вирішить це питання.

Системи захоплення цілей та автоматичного наведення на неї, розроблені на основі нейромереж, вже розробляються. Тому залишається лише питанням часу момент коли додатковий чіп з необхідним програмним забезпеченням з’явиться на борту FPV-дрону.

Вартість такої електроніки на прикладі чіпів NVIDIA Jetson Nano може складати 250-300 доларів.

Інтеграція такої системи дозволить надійно обійти малі засоби радіоелектронної боротьби призначені для локального захисту, зокрема, так званий “окопний РЕБ” та бортові станції радіоелектронного придушення, що поступово починають з’являтись на російській бронетехніці.

Крім того, автоматизація наведення на ціль та її ураження спростить вимоги до навичок пілота та збільшить ефективність влучань як по статичним, так і по рухомим цілям.

Важливо розуміти, що навіть здорожчання коптеру у кілька разів до “космічних” в ніші $1500-2000 доларів, за умови покращення характеристик не зробить його менш рентабельним у порівнянні з традиційними видами озброєння. Для розуміння, ринкова вартість однієї 120 мм артилерійської міни становить якраз ті самі $1000-1500, 155 мм снаряду – $2000-3000, а протитанкова ракета до ПТРК “Стугна” – $20 000.