Анонсовані урядом Франції винищувачі Mirage 2000-5 стали доповненням до F-16, які європейські країни передадуть Україні найближчим часом.

Попри відносну актуальність французьких винищувачів у складі Повітряних Сил ЗСУ вони займуть вузьку нішу літаків протиповітряної оборони через особливості бортових систем та номенклатури озброєння.

Поява та використання

Винищувачі Mirage 2000-5F з’явилися через відставання французької промисловості у розробці літаків, які могли б використовувати ракетне озброєння з активною ГСН проти повітряних цілей, а також розширеного набору високоточного озброєння. Модифікація 5F мала на меті модернізувати авіоніку літака, а також інтегрувати новітні на той час ракети повітря—повітря MICA як у варіант з активною головкою самонаведення, так і з інфрачервоною.

Ракети MICA прийшли на заміну ракетам Magic 2 з ІЧ ГСН та Super 530 з напівактивною головкою самонаведення. Затримка у розробці ракет з АРГСН не дозволяла Франції своєчасно увійти до так званого клубу «FOX-3».

Розробка модернізаційного пакета розпочалися ще у 1980-х роках, і перший літак з оновленим обладнанням був представлений у 1989 році для відпрацювання додаткових технологій.

Версія 2000-х була розроблена передусім для експортних замовників, щоб запропонувати більші можливості на тлі появи нових винищувачів, зокрема й F-16. Попри це Повітряні сили Франції тривалий час ігнорували цю модифікацію літака, але війна у Перській затоці, а також у балканських країнах відкрили очі французькому командуванню на серйозне відставання ПС Франції порівняно з повітряними силами інших країн.

У 1993 році компанія Dassault почала тиск на уряд Франції, щоб країна розмістила замовлення на літаки 2000-5F, які компанія планувала просто модернізувати з літаків Mirage 2000C. Тиск був пов’язаний з відсутністю експортних замовлень, а замовлення від уряду Франції дозволило б і заробити грошей, і зробити певну рекламу літака.

Після обговорень Міністерство оборони Франції виділило фінансування на модернізацію 37 літаків M2000C до рівня M2000-5F, які мали стати тимчасовим рішенням до приходу винищувача нового покоління Rafale.

Перші модернізовані літаки цього типу ПС Франції взяли на озброєння у 2000 році, і вони одразу зацікавили іноземних замовників, зокрема Грецію, Катар та ОАЕ. Зі свого боку, ОАЕ прагнули отримати більш багатофункціональний варіант, тому компанія Dassault почала пропрацьовувати варіант модернізації під індексом «2000-9». Цей варіант передбачав модернізацію радара і пов’язаної з ним авіоніки, зміну конфігурації озброєння і збільшення дальності польоту.

Модернізація та виробництво літаків відбувалися до 23 листопада 2007 року, коли компанія Dassault повідомила про завершення виробництва нових літаків у цій конфігурації та передала останній Mirage 2000-5 Mk.2 Повітряним силам Греції.

Технічні характеристики

Перед обговоренням технічних характеристик треба зауважити, що Україні передаються літаки Mirage 2000-5F зі складу ПС Франції, які зі свого боку були модернізовані з літаків Mirage 2000C виробництва 1982—1986 років.

Літаки доведені до рівня Mirage 2000-5F Vi, тобто вони мають повний набір сучасних систем зв’язку, зокрема Link 16, керовані ракети повітря—повітря MICA, які можуть комплектуватись або активною ГСН, або інфрачервоною, модернізованим радаром RDY-2, а також поліпшеним двигуном.

Додавання системи Link 16 дозволило літакам приймати та передавати відповідну інформацію між літаками, а також забезпечити можливість радіокорекції озброєння, насамперед корекції ракет MICA при запуску на великі дальності.

Окрім цього, літак має можливість отримувати цілевказання від літаків ДРЛВ НАТО та здійснювати обстріл за їхніми координатами або самому виступати у ролі літака для корекції запущеної ракети.

Бортовий імпульсний доплерівський радар RDY-2 є представником перших серій багатофункціональних радарів і виготовлений для використання на французьких M2000-5F у 1998—2000 роках. Радар забезпечує максимальну заявлену дальність виявлення повітряних цілей до 120 км та до 40 км у режимі пошуку наземних цілей.

Французькі машини отримали обмежені можливості з пошуку наземних цілей, оскільки літаки модернізувалися насамперед для підтримки винищувального парку для боротьби з повітряними цілями.

Технічно радар забезпечує одночасне виявлення 24 повітряних цілей, з яких вісім літак може брати на супроводження та обстрілювати одночасно чотири. Оскільки це імпульсний доплерівський радар, він забезпечує непогане виявлення низьковисотних цілей на фоні землі.

Більше про літаки сімейства Mirage 2000 читайте у матеріалі «Мілітарного»

Окрім виявлення та супроводження, РЛС використовується для передачі ракеті першочергових координат для запуску. Основним ракетним озброєнням виступають керовані ракети MICA. Варіант ракети з активною ГСН почав надходити на озброєння ПС Франції у 1996 році, а варіант з інфрачервоною ГСН у 2000 році.

Ракета MICA першочергово розроблялась як модульна платформа для різних ГСН, але попри переваги модульності, зрештою, обидва варіанти ракети вийшли не дуже вдалими за своїми характеристиками. Насамперед це пов’язано з тим, що вони не мають тих переваг, які притаманні спеціально розробленим ракетам з радіолокаційною ГСН. Найголовніше — це максимальна дальність польоту ракети, яка заявлена 80 км і поступається таким ракетам як американська AIM-120 (120 км), європейська Meteor (понад 200 км), російська Р-77 (110 км) чи японська Type 99 (120 км).

Варіант з інфрачервоною ГСН  має дещо більше переваг, а саме дальність польоту 60 км, яка обмежується часом охолодження ГСН та відносно непогану маневровість. Хоча порівняно з аналогами, які використовують ІЧ ГСН, ракета має дещо більшу вагу — 113 кг. При цьому бойова частина ракети становить 13 кг, що на рівні з сучасними аналогами, але менша понад утричі, ніж у ракет з РЛ ГСН. Максимальна швидкість ракети — 4 Мах.

Окремо треба зазначити дуже великий мінус ракети — ціна. Оскільки це модульна ракета, її вартість за одиницю становить близько 2 мільйонів євро, що в рази дорожче, ніж потенційна AIM-9X Block 3 найновішої версії за 600 тисяч доларів чи AIM-120D вартістю 1,6 мільйона доларів США.

Доповнення до F-16 у складі ПС ЗСУ

Оскільки винищувачі Mirage 2000-5F розроблялись суто для ролі літака переваги у повітрі, за час використання вони такими й залишились і з високою ймовірністю у такій же конфігурації будуть передані Україні.

Літак хоч і близько не стоїть за своїми можливостями з винищувачем F-16, але потенційно може стати якісним доповненням до парку радянських літаків та безпосередньо F-16. Насамперед його роль у цій війні може стати однією з найважливіших — це перехоплення крилатих ракет та безпілотників. Хоч його озброєння і є дуже дорогим для таких цілей, іншої ніші у складі ПС ЗСУ для нього немає.

Існує ймовірність того, що на літак будуть інтегровані французькі кореговані авіаційні бомби AASM, але це тривалий процес. З іншого боку, використання бомбового озброєння можливе без його інтеграції до систем літака, що було продемонстровано з радянськими літаками.

Загалом завдяки використанню системи Link 16 Mirage зможуть здійснювати обмін інформацією у реальному часі, передавати координати один одному та мати високий рівень взаємодії як між собою, так і між F-16.

Більше про літаки сімейства Mirage 2000 читайте у матеріалі «Мілітарного»