Популярні
Майбутній флагман Військово-морських сил України корвет «Гетьман Іван Мазепа» має увійти до складу Військово-морських сил України 2024 року. “Мілітарний” уже повідомляв про це раніше.
Сьогодні ж ми поговоримо про історію проєкту MILGEM, характеристики та озброєння корвету типу Ada, про український контракт та його критику.
MILGEM – це національна програма Туреччини, яка фінансується ВМС країни. Проєкт має створити багатоцільові корвети та фрегати, які можуть бути розвідниками, виконувати завдання протичовнової оборони, підтримувати десантні операції та вести боротьбу з повітряними цілями.
У середині 1990-х років військово-морський флот Туреччини почав перевірку виробничних потужностей і технологічної бази для створення вітчизняного корвету.
Судно мало підвищити оперативні спроможності ВМС Туреччини в прибережній зоні, забезпечити ефективну протичовнову оборону та поліпшити потенціал національної військово-морської промисловості.
Нова оборонна програма, що була затверджена у 1996 році, визначала проєкт MILGEM частиною національної програми військового будівництва.
У 2004 році Стамбульське військово-морське суднобудівельне командування відкрило проєктне бюро для проєктування і координації побудови суден проєкту.
Його фахівці почали розробку сучасного бойового корабля для прибережних районів, що повинен був впевнено патрулювати відкрите море, проводити розвідку та мати хороші протичовнові засоби.
26 липня 2005 року турецька промисловість почала будівництво першого судна проєкту MILGEM – корвету Heybeliada.
Судно спустили на воду 27 вересня 2008 року й прийняли на озброєння ВМС Туреччини 27 вересня 2011 року.
Сьогодні проєкт налічує три типи кораблів: Ada, ТF-100, ТF-2000.
Протичовновий корвет типу Adа – базове судно проєкту MILGEM. Корвет візуально схожий на американський літоральний корабель типу Freedom.
Корвети турецького проєкту мають перевагу в озброєнні та радарних і сонарних станціях, а перевага Freedom – у більшій швидкості та модульній конструкції.
Ada турецькою мовою означає острів, саме за цим принципом йде найменування кораблів цього типу. Кожен корабель названий в честь турецьких островів.
Станом на сьогодні побудовано шість корветів типу Ada: чотири для потреб ВМС Туреччини, один для ВМС України, інший для ВМС Пакистану.
Пакистан планує побудувати ще три судна, Україна ще одне, хоча раніше озвучувалися плани побудови двох суден на підприємстві “Океан”.
Корвет обладнаний системою GENESIS (Gemi Entegre Savaş İdare Sistemi, укр – Інтегрована корабельна бойова система управління) від компанії Havelsan. Ситему першочергово розробляли для обладнання фрегатів типу G – це турецький варіант американського фрегату типу Oliver Hazard Perry.
Судно має внутрішній гідролокатор, розроблений Фондом наукових і технологічних досліджень Туреччини та виготовлений компанією STM ONUK-BG Defense Systems. У гідролокаторі використані технології нано-поліпшених волоконних армованих полімерів.
Встановлені системи зв’язку, системи попередження про лазерне опромінення і електронно-оптичні сенсори, виготовлені компанією Aselsan.
Крім цього, компанія Aselsan постачає засіб РЕБ ARES-2N, дипольні відбивачі відкидає Mk 36 SRBOC.
Ще одна продукція компанії Aselsan – тактичний навігаційний радар ALPER.
Для виявлення повітряних цілей призначений 3D радар SMART-S MK2, для контролю ведення вогню – радар Thales Sting EO MK2.
На кораблі використовують навігаційну систему з високоточними електронними картами (ECPINS) від компанії OSI Geospatial.
Контроль обладнання, допоміжних систем, виробництва і розподілу електроенергії виконує система управління (IPMS) від компанії STM Yaltes JV.
Крім цього, система може виявити пожежу і запустити автоматичне пожежогасіння і контролювати пошкодження корабля.
Корабель рухається завдяки установці RENK CODAG Cross-Connect німецього виробництва.
Вона складається із газової турбіни потужністю 31 000 кінських сил і двох дизельних двигунів потужністю по 5790 кінських сил.
Кожен дизельний двигун приводить у рух один гвинт із регульованим кроком через двошвидкісний головний редуктор.
Механізм із поперечним з’єднанням розподіляє потужність від газової турбіни через обидва головні редуктори до двох валів.
Судно може працювати в дизельному режимі, в режимі одиночної роботи газової турбіни або в режимі CODAG. У режимі CODAG дизельні та газотурбінні двигуни забезпечують комбіновану потужність 38 800 кінських сил.
На носі корабля встановлена 76-міліметрова корабельна артилерійська установка Super Rapid, вироблена італійською компанією OTO Melara.
Установка має скорострільність у 120 пострілів на хвилину. Заявлена виробником ефективна дальність вогню складає близько 16 кілометрів, дульна швидкість снаряду – 915 метрів на секунду.
Гармата має широку номенклатуру снарядів, стандартний осколково-фугасний, багатоцільовий МОМ, протиракетний снаряд PFF із безконтактним детонатором і вольфрамовими кульками, напівбронебійний SAPOM, керований снаряд DART для ураження маневрених цілей, керований снаряд VULCANO з дальністю ураження до 40 кілометрів.
По бортах судна встановлені 12,7-міліметрові дистанційно керовані установки STAMP від компанії Aselsan.
Протикорабельне озброєння представлене двома пусковими установками ракет Harpoon або Atmaca з загальним залпом 8 ракет.
Протиповітряна оборона забезпечується зенітними ракетами RIM-116 в пускових установках Mk 49, загальний залп ставновить 21 ракету.
Судно озброєне торпедами Mk 46, які розміщені у двох здвоєних торпедних установках Mk 32.
Корвет має водозаміщення у 2400 тонн, довжину 99,5 метрів, ширину 14,4 метрів, осадка судна – 3,6 метрів.
Швидкість ходу – 29 вузлів, дальність ходу сягає до 5 632 кілометрів, автономність – до 10 днів із постачанням провізії та матеріально-технічних засобів до 21 дня.
Екіпаж складається з 93 людей, додатково на борту можуть бути розміщені ще 13 осіб.
Також корабель може вмістити протичовновий гелікоптер S-70B Seahawk.
За повідомленнями CNN Türk, з 2008 року корветом зацікавилися Пакистан, Бангладеш, низка країн Південної Америки, Україна і навіть Канада.
6 квітня 2011 року Індонезія і Туреччина підписали угоду про співпрацю в галузі оборонної промисловості, що включала будівництво двох корветів типу Ada для ВМС Індонезії.
5 липня 2018 року турецька суднобудівна компанія виграла тендер на будівництво чотирьох корветів Ada для ВМС Пакистану.
Міністр оборони Туреччини Нуреттін Чаніклі назвав угоду “найбільшим оборонним експортом Туреччини в рамках однієї угоди”.
До вересня 2018 року з’явилася інформація, що пакистанські корвети матимуть рушійні установки CODAD замість CODAG, що має збільшить автономність судна з 10 до 15 днів.
Під час IDEAS 2018 представники ВМС Пакистану заявили, що четвертий корабель буде повністю спроєктований і побудований у Пакистані й він стане першим фрегатом типу Jinnah.
Таким чином четвертий корабель почне нову серію фрегатів на основі турецького проєкту MILGEM.
У грудні 2020 Україна та Туреччина досить несподівано уклали рамкову угоду на будівництво корветів типу Ada, яка передбачала локалізацію будівництва на українських підприємствах.
У липні 2021 року з’явилася детальніша інформація стосовно угоди. На фінансування проєкту в 2021 році передбачили 3,8 млрд гривень.
При цьому повідомлялося, що вартість одного судна складає майже 7 млрд грн.
Планувалося, що два корвети будуть побудовані Туреччиною і дообладнані в Україні. Також була інформація про те, що Україна зацікавлена в побудові ще двох корветів повністю на території України.
Планувалось, що перший корпус корвета має бути добудований на українській верфі до кінця 2023 року.
У той же час у Міністерстві оборони України виникли плани встановлення на борт корабля морської версії вертольота Мі-2, який мало розробити підприємство “Мотор січ”.
«До 2023 року – створення вертольоту для корвета, що передбачає встановлення механізму складання лопастей, щоб він зміг розміститися у ангарі корабля. Передбачається його виконання у двох версіях – пошуково-рятувальній та протичовновій» – заявляв заступник міністра оборони України Олександр Миронюк.
Відомо, що турецька сторона обрала українським підрядником завод “Океан” в Миколаєві.
7 вересня того ж року провели церемонію закладки корабля. Будівництво йшло дуже швидко, вже 14 вересня командувач Військово-морських сил контрадмірал Олексій Неїжпапа заявив, що було сформовано майже 13 секцій та кіль корабля, а до квітня 2022 року мали бути виготовлені всі секції.
Номенклатуру озброєння корвету все ще не повідомляли.
У грудні 2021 року з’явилась інформація, що турецьке суднобудівне підприємство почало складати корпус майбутнього корвета.
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ про корвети довго не було чути. У серпні указом №586/2022 першому судну присвоїли ім’я «Гетьман Іван Мазепа».
«З метою відновлення історичних традицій національного війська, увічнення пам’яті видатного українського державного діяча гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи постановляю:
Присвоїти корвету класу Ada Військово-морських сил Збройних Сил України ім’я гетьмана Івана Мазепи та надалі іменувати цей корвет – корвет «Гетьман Іван Мазепа», – було сказано в документі.
2 жовтня 2023 року за участю першої леді України Олени Зеленської та контрадмірала Олексія Неїжпапи була проведена церемонія спуску на воду корвета.
Питання озброєння для українського корвета, за даними відкритих джерел, на той момент остаточно не було вирішене.
У якості протикорабельного ракетного озброєння розглядали ПКР Нептун, Harpoon, NSM, Atmaca.
На роль зенітного озброєння розглядали французький морський ЗРК VL MICA. Артилерійське озброєння корвета має складатися з 76-мм гармати OTO Melara Super Rapid та 35-мм Millennium, хоча на макеті, що вручили Першій леді України можна було розгледіти турецький 35-мм комплекс Korkut. У якості торпеди розглядалася Murene 90 Impact.
У березні цього року стало відомо, що для другого поки що безіменного корвету нарізали метал.
Загалом критика була обумовлена тим, що закупівля 2 корветів на сучасному етапі розвитку ВМС України несе більше шкоди, ніж користі.
Основна проблема – це вартість. Одне судно коштувало майже 7 млрд гривень, а це складало 30% від усього бюджету на оборонні закупівлі.
«Це просто дуже дорого. Астрономічні цифри для України. І найголовніше, у нас вже була програма розвитку флоту — це москітний флот з ракетних катерів. Я хочу підкреслити, що у нас була концепція розвитку, на це вже були виділені гроші. Очевидно, що наша відповідь на морі має бути асиметричною. Але корвети – це те, що ми самі собі придумали собі, що це треба», – заявив Тарас Чмут у інтвер’ю виданню Фокус.
Друга проблема – це те, що закупівля суден такого класу протирічить Стратегії розвитку ВМС України, яка передбачала закупівлю корветів для контролю виключної морської економічної зони у період з 2025 по 2030 рік.
Третя проблема – це доставка корабля до пункту базування і його перебування там. Таке судно одразу стане ціллю номер один для росіян. Спроби знищити чи уразити корабель, можливо, будуть одразу при вході в територіальні води України.
Упевнено діяти поза місцем базування судно також не зможе через постійну загрозу з боку російського флоту, берегових ракетних комплексів та авіації.
Протидіяти засобам ураження противника вимагає навченості та злагодженості команди судна, що досягається частими навчаннями, яких за відомою інформацією, окрім стажувань та кораблях ВМС Туреччини, не проводилося.
Корвет може доповнити протиповітряну оборону місця базування як засіб виявлення і ураження цілей.
Також викликало та й досі викликає питання озброєння корвету, про нього офіційної та чіткої інформації немає досі.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
