Популярні
Росіяни збільшили кількість бойових дельфінів для захисту Севастопольської бухти. Британська розвідка повідомила про це, підтвердивши заяву супутниковими знімками. “Мілітарний” вирішив нагадати історію використання морських ссавців у військових цілях та спробувати оцінити ефективність такої концепції.
Деякі джерела стверджують, що вперше ідею використання дельфінів для потреб флоту запропонував російський флотський підприємець Еммануїл Людвігович Нобель ще наприкінці 19 століття, але його ідею швидко забули.
Під час Першої світової війни, у 1915 році, в Головний штаб морського флоту Російської імперії звернувся дресирувальник Володимир Дуров, який запропонував використовувати тюленів для пошуку морських мін.
Вирішили провести експеримент. За три місяці в Балаклавській бухті Севастополя підготували двадцять тюленів, яких завезли у Чорне море.
Тварин навчили знаходити під водою муляжі мін і позначати їх буями. Із цим завданням вони гарно справлялися.
Застосувати тюленів в бойових умовах так і не вдалося, практично усе поголів’я тварин, яких готували до війни, отруїли. Можливо, це була диверсія.
Іншої інформації про спроби застосування морських ссавців в Першій світовій війні немає.
У 1965 році секретною постановою Ради міністрів СРСР і директивою Головнокомандувача ВМФ СРСР № 802/00970 ухвалили рішення про створення в Севастополі 184-ої науково-дослідної експериментальної бази ВМФ (військова частна 13132-К), яка пізніше стала науково-дослідним центром «Океанаріум».
Штат частини сформували 24 лютого 1966 року. Першим начальником був призначений капітан 1-го рангу Віктор Калаганов, його заступником став капітан 3-го рангу Володимир Біляєв. Біля витоків «Океанаріуму» були науковці Горбачов Є.О., Беляєв В.В., Сабітов А.А., Манухов В.В., Богданова Л.М., Карандєєва О.Г., Протасов В.А., Шурєпова Г.О., Матішева С.К. та інші.
Першочерговим завданням військової частини було вивчення фізіологічних, гідродинамічних, гідроакустичних особливостей морських ссавців, перш за все дельфінів, які населяли Чорне море.
Дельфінів-афалін використовували як моделей для проєктування засобів боротьби на морі. На основі цих даних планували розробки нових технологій кораблебудування морських та авіаційних транспортних засобів.
На думку вчених, що вивчали гідродинаміку і фізіологію дельфінів, наука могла отримати на додаток до традиційних нові знання, які б дозволили створювати ще більш швидкохідні, економічні і малошумні кораблі зі значно більшими бойовими можливостями.
Пізніше, з розвитком підводних диверсійних сил ворожих до СРСР країн, на дослідну базу поклали завдання вивчення і підготовки дельфінів для підводного пошуку, протимінної оборони та для протидії ворожим бойовим плавцям.
У березні 1973 року керівництво ВМФ отримало секретний звіт американського військово-морського центру в Сан-Дієго, в якому стверджувалося, що за два роки американцям вдалося навчити групу дельфінів і двох косаток знаходити і підіймати затонулі бойові торпеди. Подібні дослідження стали проводити і в Севастополі.
З 1975 року тривалий час бойові дельфіни несли цілодобову вахту на вході в Севастопольську бухту у складі 102 ПДСС ЧФ СРСР. Окрім цього, їх використовували для пошуку та підйому на поверхню затонулих об’єктів.
Морські ссавці виявляли диверсантів в 80% випадків. Дещо гірше справа йшла в нічний час – дельфіни давали 28-60% успішного результату, щоправда, не виходячи з прибережного вольєру. У відкритому морі ймовірність виявлення наближалася до 100%.
З 1979 по 1994 рік дельфіни виявили під водою об’єкти загальною вартістю близько 50 мільйонів рублів, що у багато разів перевершувало витрати на їх утримання.
Дельфіни діяли там, де пошук іншими способами був неможливий чи малоефективний. Вони могли знаходити предмети при складному профілі ґрунту, малій видимості під водою, на мілководді, під шаром ґрунту і мулу.
На голову тваринам надягали спеціальні рюкзаки з аудіомаяками і буйки з якорями. Виявивши втрачену торпеду, вони підпливали до неї, занурювали рострум у ґрунт і скидали аудіомаяк разом з буйком. Далі справу продовжували водолази.
Як стверджували військові, створення та утримання служби бойових дельфінів у Севастополі окупилося вже через кілька років.
Одна навчальна торпеда коштувала приблизно 200 тисяч радянських рублів, а таких торпед тварини знайшли і повернули сотні.
Ссавці опанували навіть підводне фотографування. Спеціально для тварин був розроблений фотоапарат, який витримував тиск на глибинах понад 100 метрів. Дельфінів навчали спрямовувати об’єктив на ціль, завмирати і тільки потім спускати затвор.
Проблемою підводної зйомки був потужний спалах, який засліплював тварину, тому довелося вчити їх закривати очі. По фотографіях можна було легко визначити, яка знахідка лежить на дні і чи варто витрачати сили на її підйом.
Також треновані дельфіни могли знаходити замасковані та акустично прозорі об’єкти.
Найбільший інтерес у фахівців викликали саме пошукові можливості дельфінів. Завдяки пошуковим роботам військова частина стала відомою.
Військові дельфіни використовувалися й для археологічних досліджень. Дельфіни допомагали шукати затонулі античні кораблі і піднімати з дна предмети.
У 1992 році “Океанаріум” перейшов до України. Збройні Сили доручили йому розробку організаційних і технічних аспектів пошуково-рятувального забезпечення діяльності усіх видів Збройних Сил України на морі і у водних басейнах.
Всі військові експерименти з морськими тваринами майже одразу припинили й частково відновили лише у 2012 році.
У тому числі піднімали проблеми порятунку моряків, льотчиків, підводників, водолазів, підводно-технічних суднопідйомних та підводних робіт.
23 лютого 1993 року “Океанаріум” став філією Центрального науково-дослідного інституту Міністерства оборони України.
16 травня 1994 року йому надали статус Державного та реорганізували у Науково-дослідний центр “Державний океанаріум” Міністерства оборони і Національної академії наук України. Це стала філія Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України.
12 квітня 2002 року створили окрему установу – Науково-дослідний центр Збройних Сил України “Державний океанаріум”.
Державний океанаріум був підпорядкований начальнику Воєнно-наукового управління – заступнику начальника Генерального штабу Збройних Сил України з наукової роботи.
Указом Президента України від 09.11.1998 року територія “Державного океанаріуму” в бухті Козачій стала зоологічним заказником загальнодержавного значення “Бухта Козача”.
“Океанаріум” здійснював дослідження підводних біотехнічних систем і розробку технічних засобів на біонічних принципах. Вони повинні були допомогти виконувати підводно-пошукові і підводно-технічні роботи з використанням біотехнічних систем, водолазів і підводних апаратів.
Проводилася підготовка тренерів морських тварин, водолазів і фахівців пошуково-рятувальної служби.
Крім цього, дослідний центр займався прикладною екологією, моніторингом стану навколишнього середовища, паспортизацією кораблів, суден та берегових об’єктів.
Також “Океанаріум” залучали до збереження біорізноманіття та розробки способів фільтрації води і розробкою “дельфінотерапії” для реабілітації.
У 2013 році “Мілітарний” повідомляв, що ВМС України розпочало підготовку дельфінів за новими методиками.
Повідомлялося, що готували десять дельфінів для виконання завдань в інтересах ВМС України, проводилися навчання в акваторії Севастополя з пошуку предметів на дні моря.
Уточнювалося, що нові напрацювання спрямовані в першу чергу на пошукові роботи під водою. Йшлося про нові активні датчики, які були призначені для відстежування дій дельфіна під водою і подачі йому команд.
Не виключалося, що тварини могли використовуватися для протидії бойовим плавцям і суднам. Тоді керівництво ВМС не дало коментарів стосовно цього повідомлення.
Також у тому ж 2013 році ЗМІ повідомляли, що нібито з НТЦ втекли троє озброєних дельфінів. Інформація була анонімно поширена на електронні адреси кримських ЗМІ, деякі з них її опублікували.
Цю інформацію спростувало керівництво ВМС.
17 березня 2014 року “Державний океанаріум” захопили військовослужбовці ЗС РФ та представники місцевих незаконних формувань.
До нового місця дислокації частини в місті Одеса прибули лише 9 вірних присязі військовослужбовців. Судна “Почаїв” та “Кам’янка”, що належали НДЦ, потрапили у підпорядкування ВМС України.
Зараз Науково-дослідний центр розміщується на фондах ДП МО України “Одеський проектний інститут”.
Сьогодні його основне завдання – це проведення досліджень проблем розвитку, удосконалення та подальшого використання пошуково-рятувальних, біотехнічних засобів і систем, глибоководних і підйомних робіт, воєнно-наукового та науково-технічного супроводження їхньої розробки, медико-біологічних аспектів життєдіяльності людини і тварин у морському середовищі, загальної біології, гідродинаміки та гідроакустики, фізіології поведінки і особливостей розумової діяльності морських ссавців, створення наукових засад раціонального використання ресурсів морських акваторій України та попередження негативних результатів антропогенного впливу на морське середовище.
У науково-дослідному центрі також активно проводять психологічну реабілітацію військовослужбовців з зони проведення АТО, які отримали посттравматичний стресовий розлад.
Сполучені Штати активно проводили досліди щодо застосування морських ссавців для військових цілей.
У 1960 році ВМС США викупили у Лос-Анджелеського дельфінарію першого білобокого дельфіна, який призначався для потреб Тихоокеанського науково-дослідного центру ВМС в Сан-Дієго.
Для вивчення здібностей морських ссавців у 1962 році стартувала програма, яка отримала назву «Морська біологічна програма ВМС» (U.S. Navy Marine Mammal Program, NMMP).
Дослідною базою стала військово-морська біологічна станція в бухті Мугу (база Пойнт-Мугу, Каліфорнія). У липні 1962-го туди доставили перших трьох дельфінів.
Незабаром була відкрита лабораторія на гавайському острові Оаху в Канеохе-Бей. Дослідження проводили за пошуково-рятувальним, протимінним, диверсійним і протидиверсійним напрямками. Відповідальність була покладена на відділ вивчення морської фауни Тихоокеанського центру.
У 1965 році в ході експерименту SEALAB-2, що проводився ВМС США, з навченим дельфіном відпрацьовувалися елементи спасіння аквалангіста й допомоги в роботі водолазів під водою.
У 1967 році лабораторія з Пойнт-Мугу була перенесена до Тихоокеанського центру космічних і бойових військово-морських систем в Пойнт-Лома, Сан-Дієго.
У ВМС США сформували п’ять команд, що складалися з морських левів та дельфінів. Одна спеціалізується на пошуково-рятувальних операціях, три на пошуку морських мін, інша на пошуку затонулих предметів.
Бойових дельфінів використовували ВМС США під час війни в Перській затоці і війни в Іраку, вони шукали морські міни. Всього в операціях було залучено близько 75 морських ссавців.
Під час війни в Іраку тільки в акваторії порту Умм-Каср дельфіни знешкодили понад 100 мін.
ВМС США заперечують, що коли-небудь навчали своїх морських ссавців заподіювати шкоду людям і знищувати ворожі судна. Однак деякі джерела стверджують, що дельфіни застосовувалися проти бойових плавців.
Під час війни у В’єтнамі у ході операції «Шорт Тайм» протидиверсійну оборону військово-морської бази Камрань протягом 15 місяців здійснювала група з шести бойових дельфінів.
Стверджується, що бойові дельфіни знищили при обороні бази не менше 50 бойових плавців противника.
Відомо, що сьогодні є п’ять команд морських ссавців, які нараховують не менше 75 дельфінів і 25 морських левів:
Окрім дельфінів і морських левів проводилися досліди з тюленями, морськими слонами, морськими котиками та китоподібними, серед яких білухи і косатки. Проводилися досліди і з акулами.
Підготовка дельфінів ЧФ РФ, ймовірно, проходить на минуломі місці базування НДЦ ЗС України “Державний океанаріум”. Британська розвідка повідомляла, що в арктичних водах російський флот використовує білух і тюленів.
У 2022 році супутникові знімки показали, що росіяни розмістили клітки з дельфінами на вході в Севастопольску бухту. Тоді, за оцінками видання Naval News, поголів’я дельфінів у бухті складало 3-4 особини.
Нові знімки показують, що кількість кліток, а відповідно й поголів’я, зросла. За новими оцінками Naval News, вхід у бухту охороняють 6-7 морських ссавців.
Тварини призначені для захисту бухти від українських бойових плавців і, ймовірно, дронів, які можуть проникнути на базу Чорноморського флоту РФ.
Ефективість застосування морських ссавців у пошуково-рятувальних операціях, пошуку і підйому предметів та їхня допомога в знешкодженні мін не викликає сумнівів. Ці практики неодноразово застосовувалися у повноцінних військових конфліктах, під час яких треновані тварини показали виняткові здібності.
Хоча застосування дельфінів проти бойових плавців жодна з країн не підтверджує, можна вважати таку практику ефективною – жоден бойовий плавець без спеціальних засобів підводного буксирування не зможе втекти від дельфіна або іншого морського ссавця.
Загалом жодна людина, навіть оснащена передовими підводними засобами, не зможе протистояти тренованій тварині, для якої водне середовище є природнім.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
