ATACMS в Україні: три місяці знищення російської ППО - Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону.

ATACMS в Україні: три місяці знищення російської ППО

Саня Козацький

Саня Козацький

19 Липня, 2024
12:15
ATACMS в Україні: три місяці знищення російської ППО
Новини

ATACMS в Україні: три місяці знищення російської ППО

 Саня Козацький

Саня Козацький

19 Липня, 2024
12:15
ATACMS в Україні: три місяці знищення російської ППО

Через кілька тижнів після повідомлень в американській пресі в середині березня про те, що США готуються передати Україні нові партії тактичних балістичних ракет ATACMS російські системи протиповітряної оборони почали знищуватися ракетними ударами на тимчасово окупованій території сходу та у Криму.

Окрім засобів ППО, ракетами уражали й інші важливі об’єкти і техніку російських загарбників.

Перший відчутний для ворога удар, про який стало відомо широкому загалу, відбувся 17 квітня. Тоді ракетами MGM-140 ATACMS були уражені російські об’єкти у районі військового аеродрому в Джанкої.

Там дислокується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ПКС і ППО південного військового округу у складі трьох авіаційних ескадрилей.

Унаслідок ракетного удару були знищені три пускові установки та радіолокаційна станція російського комплексу протиповітряної оборони С-400 «Триумф».

Другого удару завдали по пункту прийому та ремонту військової техніки 77-ї зенітної ракетної бригади у місті Коренівськ Краснодарського краю.

У момент удару там були дві пускові установки С-300. Також після удару на пункті сталася вторинна детонація невідомих боєприпасів. Окупанти повідомляли про втрати серед особового складу, частина з яких загинула або була поранена.

Тоді ж телеграм-канал «Полковник ГШ», який часто публікує фотографії уламків російських ракет, оприлюднив фото фрагмента ракети та припустив, що це хвостова частина ATACMS.

Згодом з’явилися супутникові знімки позиції російської системи протиповітряної оборони та аеродрому у Джанкої, на яких було видно залишки чотирьох пускових установок ЗРК С-400. Окрім того, на аеродромі були помітні сліди пожежі біля складу боєприпасів.

Варто зазначити, що представники Збройних Сил України або українського уряду офіційно здебільшого не коментують такі удари. Інформація про них стає відомою з соцмереж та пабліків, зокрема країни-агресорки.

У ніч на 30 квітня військовий аеродром у Джанкої знову був атакований ракетами. Через декілька днів були опубліковані супутникові знімки, на яких можна було побачити знищену пускову установку російського комплексу протиповітряної оборони С-300 або С-400.

Офіційно не повідомлялося, якою зброєю була уражена територія летовища, але окупаційна адміністрація Криму заявляла про удар тактичними балістичними ракетами ATACMS.

Не лише ППО

Згодом настала черга ракетних ударів по військових об’єктах російських загарбників на тимчасово окупованій території сходу нашої держави.

У мережі 1 травня опублікували відео, як Збройні Сили України завдають вогневого ураження по скупченню особового складу російської армії поблизу населеного пункту Рогове на Луганщині.

Удару по супротивнику завдали трьома ракетами ATACMS з касетною бойовою частиною, приблизно за 78 кілометрів від лінії бойового зіткнення.

Пожежа на нафтобазі в Ровеньках Луганської області, 10 травня 2024 рік. Кадр з відео Артем Лисогор/Telegram

А вже увечері 10 травня ЗСУ уразили нафтобазу в окупованих Ровеньках Луганської області. Російські загарбники тоді заявили, що удару завдали за допомогою тактичних балістичних ракет ATACMS.

Росіяни також показали фотографії, на яких, імовірно, зафіксовані суббоєприпаси М74, які розміщені у касетній бойовій частині цих американських ракет. Нібито їх виявили на місці ураження нафтобази.

Суббоєприпас M74 ракети ATACMS, який виявили після ураження нафтобази у Ровеньках на Луганщині. Травень 2024. Україна. Фото: Леонід Пасічник, ватажок угруповання «ЛНР»

За два дні до цього була уражена нафтобаза і в окупованому Луганську. Росіяни тоді також заявляли, що удару по ній завдали нібито ракетами ATACMS.

Через втрату запасів пального, імовірно, окупантам стало важче заправляти свою військову техніку на цьому напрямку в той період.

13 травна Сили оборони України завдали удару по складу боєприпасів російської окупаційної армії на Луганщині.

Потужна пожежа та детонація снарядів після ракетного удару відбувалася біля окупованого міста Сорокине (колишній Краснодон). Населений пункт пролягає на відстані близько 130 кілометрів від лінії фронту та розташований неподалік кордону з Росією.

Для знищення ворожого складу боєприпасів українські військові, вірогідно, застосували американські тактичні балістичні ATACMS.

Знищення російських винищувачів МиГ-31

У ніч з 14 на 15 травня у тимчасово окупованому Криму ракетами ATACMS з касетною бойовою частиною уразили військовий аеродром Бельбек, який використовує російська бойова авіація.

Після цього місцеві жителі публікували у соцмережах фотографії нездетонованих суббоєприпасів М74, якими споряджені ці американські тактичні балістичні ракети, що перебувають на озброєнні ЗСУ.

Внаслідок цього удару були знищені два російських винищувачі МиГ-31. Йдеться саме про винищувачі-перехоплювачі МиГ-31, які не треба плутати з носіями аеробалістичних ракет «Кинджал» у версії МиГ-31К.

На супутникових знімках від компанії Maxar видно залишки російських бойових літаків, що дає можливість точно визначити тип знищених літальних апаратів.

Окрім того, на супутникових знімках стоянки літаків видно, що, крім МиГ-31, було знищено щонайменше один винищувач Су-27 або Су-35. Також був уражий один МиГ-29.

Ймовірно, інші російські літаки, які були на авіабазі в момент ракетного удару, також були пошкоджені.

Також під час удару по аеродрому Бельбек були знищені елементи зенітного комплексу С-400, який прикривав летовище.

Вантажівка на шасі БАЗ-69092 та РЛС управління 92Н2Е

У мережі були оприлюднені фото знищеної радіолокаційної станції та пускової установки ЗРК росіян.

Удари по окупантах у Криму продовжилися

Наступної ночі авіабази у Криму були знову атаковані. Під удар балістичних ракет знову потрапив Бельбек, а також Гвардійське, що розташоване за 13 км від Сімферополя. На обох військових об’єктах спалахнули пожежі.

Пожежа внаслідок ракетних ударів по військовому аеродрому "Гвардійське", Сімферополь, 15 травня 2024 року.

На аеродромі Гвардійське дислокується авіація 37 змішаного полку повітряно-космічних сил РФ, зокрема ескадрилья бомбардувальників Су-24М та ескадрилья штурмовиків Су-25, які залучаються до ударів по Україні.

Також на обох аеродромах були розміщені засоби протиповітряної оборони, зокрема ЗРК С-400.

Російське міністерство оборони підтвердило факт удару ATACMS і вже традиційно заявило про нібито перехоплення всіх балістичних ракет.

За тиждень, а саме пізно ввечері, 23 травня, було завдано удару по вузлу зв’язку ФСБ РФ поблизу села Семидвір’я під Алуштою на півдні Криму. Тоді очевидці опублікували відео, на якому зафіксована серія потужних вибухів.

Згодом російська окупаційна адміністрація заявив, що поблизу Алушти було «зафіксовано влучання по порожньому об’єкту господарського призначення». Водночас у місцевих пабліках писали, що метою атаки під Алуштою, імовірно, став об’єкт зв’язку загарбників.

Телеграм-канал «Крымский ветер» стверджував, що щонайменше шість ракет ATACMS уразили військовий об’єкт країни-агресорки.

Згодом з’явилися супутникові знімки наслідків удару по військовій частині 28735, на території якої розташовані декілька будівель, що були серйозно пошкоджені.

Будівлі використовувалися для розміщення спеціального обладнання, що необхідне для обробки сигналів та налаштувань антени космічного зв’язку.

Через кілька днів телеграм-канал «Дивізіон-“ТІВАЗ”» оприлюднив відео, як Збройні Сили України завдали ракетного удару по російському зенітному комплексу С-400 у Донецькій області балістичними ракетами ATACMS з касетною бойовою частиною. Це відбулося поблизу села Кленівка, що за 65 км від лінії бойового зіткнення.

На кадрах видно, що окупанти розгорнули на полі чотири самохідні пускові установки, багатофункціональний радар та інші машини зі складу комплексу ППО.

Під час цієї атаки український безпілотник зафіксував спробу росіян перехопили ракети ATACMS, які здійснили одночасний пуск кількох зенітних ракет.

Однак це їм не вдалося. І кілька балістичних ракет своїми суббоєприпасами уразили місцерозташування ЗРК.

Внаслідок ураження уламками відбулося займання з подальшими вибухами зенітних ракет на пускових установках. Також уламками, імовірно, були уражені й інші машини та обслуга ворожої ППО.

Імовірно, це був той російський комплекс ППО, про знищення якого стало відомо за кілька днів до цього. Відповідні фото і відео були опубліковані у мережі.

Знищена російська РЛС 96Л6Е комплексу С-400, 22 травня 2024 року. Фото: "Досье шпиона".

Тоді заявляли, що внаслідок удару було:

  • знищено 2 пускові установки (ПУ) ЗРК С-300/400;
  • пошкоджено 1 ПУ ЗРК С-300/400;
  • знищено РЛС 96Л6Е;
  • знищено пункт управління ЗРК С-300/400.

Однак тоді повідомляли, що цей комплекс був розгорнутий нібито поблизу аеродрому біля Моспиного у Донецькій області за 40 км від лінії фронту.

Ввечері 27 травня внаслідок ракетного удару ATACMS по аеродрому біля окупованого Луганська був уражений російський радіолокаційний комплекс «Небо-М».

На відео, яке опублікували в мережі, була зафіксована велика площа, охоплена численними осередками вогню.

Того ж вечора у соцмережі X опублікували відео з імовірним запуском балістичних ракет ATACMS нібито у бік окупованого росіянами Луганська.

Ураження російських поромів

У ніч на 30 травня українські військові успішно уразили балістичними ракетами ATACMS Керченську поромну переправу, яку активно використовували росіяни для забезпечення свого угруповання військ у тимчасово окупованому Криму.

Генштаб ЗСУ оприлюднив супутникові знімки наслідків ураження поромів.

Військові зазначили, що внаслідок ураження значних пошкоджень зазнали два пороми, які здійснювали залізничні та автомобільні перевезення. Один із них сів на мілину.

Два окремих пороми були уражені у двох різних місцях. Зокрема, залізничний пором «Авангард» був підбитий у невеликому порту «Крим» на околиці тимчасово окупованого міста Керч.

Також був пошкоджений залізничний пором CONRO TRADER біля причалу Керченського морського рибного порту.

Перевезення залізничних вагонів до Керчі здійснювали тільки два цих пороми. Тому навіть тимчасова втрата кораблів призвела до проблем військової логістики російських окупантів у Криму.

Вибивання ППО окупантів продовжилося

Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що 10 червня українські військові завдали групового ракетного удару по позиціях російської протиповітряної оборони на території тимчасово окупованого Криму. Успішні удари були здійснені по одному ЗРК С-400 окупантів поблизу Джанкоя, а також двох зенітних ракетних дивізіонах С-300 біля Чорноморського та Євпаторії.

У Генштабі наголосили, що жодну з випущених ракет не перехопила російська протиповітряна оборона. У зазначених районах після ударів зафіксоване припинення роботи радарів комплексів С-300/С-400.

Цю інформацію підтвердив російський телеграм-канал Astra, опираючись на власні джерела. Вони повідомили, що унаслідок ракетного удару були пошкоджені два російські комплекси С-300 та чотири радари у Криму. За їхньою інформацією, для цього удару українські Сили оборони застосували щонайменше 10 ракет ATACMS. Жодна з яких не була збита.

За даними телеграм-каналу, чотири балістичні ракети влучили у місце дислокації 31 дивізії ППО МО РФ у Джанкойському районі, де було пошкоджено дві РЛС. Ще чотири ракети влучили у місце дислокації цієї дивізії в Сакському районі. Внаслідок цього була пошкоджена військова техніка.

Також дві ракети поцілили у місце дислокації 31 дивізії ППО МО РФ у Чорноморському районі за кілька кілометрів від села Громове. Заявляється, що там було пошкоджено ще два радари, два комплекси С-300, також були загиблі та поранені серед особового складу.

Через два дні у телеграм-каналі OSINT-дослідників «КіберБорошно» опублікували супутникові знімки, на яких можна побачити пошкоджену техніку зі складу ЗРК С-300, який росіяни розгорнули біля населеного пункту Велике Євпаторійського району.

Осінтери визначили, що був уражений самохідний командний пункт 5Н63С, який керує роботою радіолокаційної станції підсвічування цілей для зенітних ракет 30Н6. Окрім цього, на знімку помітні сліди відтягування іншої пошкодженої техніки.

Також був опублікований супутниковий знімок позиції зенітно-ракетного комплексу С-400 біля населеного пункту Рубинівка Джанкойського району. Там можна побачити процес згортання техніки та зміни позиції ЗРК С-400, де внаслідок атаки була уражена радіолокаційна станція 48Я6-К1 «Подлёт».

ЗСУ в ніч з 11 на 12 також завдали ракетного удару по позиціях російського комплексу протиповітряної оборони С-400 «Триумф», яка розташовувалася майже за 2,5 кілометри від населеного пункту Верхньосадове Бахчисарайського району тимчасово окупованого Криму.

На супутникових знімках, які опублікував OSINT-проєкт «КіберБорошно», видно, що внаслідок вогневого ураження були знищені: РЛС 92Н6, тягач із генератором БАЗ-6306 «Вощина» та уражена пускова установка 51П6.

Тоді ж телеграм-канал ASTRA повідомив, що випустили 12 балістичних ракет, 7 з яких нібито збили. Однак, за їхніми даними, поблизу Бельбеку були знищені 2 пускові установки комплексу ППО С-400 і радіолокаційна станція, ще одна РЛС була пошкоджена біля мису Фіолент.

Удар по центру космічного зв’язку

Ракетами ATACMS в ніч на 24 червня був уражений центр дальнього космічного зв’язку в селі Вітине, що має повну назву 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс у складі Головного випробувального космічного центру імені Г. С. Титова Повітряно-космічних сил РФ (в/ч 81415). Цей об’єкт росіяни захопили під час анексії Криму у 2014 році.

OSINT-дослідники телеграм-каналу «КіберБорошно» з’ясували, що на території центру був розташований щонайменше один комплекс РЕБ «Красуха», який  росіяни використовують для прикриття командних пунктів та інших важливих об’єктів.

З військової частини під Євпаторією росіяни здійснюють управління орбітальним угрупуванням своїх космічних апаратів. Зокрема, забезпечення навігаційної системи ГЛОНАСС та моніторингу космічного простору.

Реактивна установка М270 запускає ракету ATACMS. США. Фото: Армія США (USAASC)

Для пусків тактичних балістичних ракет ATACMS Збройні Сили України використовують не лише колісні пускові установки M142 HIMARS, про що було відомо раніше, а й гусеничні М270.

Ці установки здатні запускати дві ракети ATACMS на відміну від HIMARS, які оснащуються лише однією ракетою.

У мережі в червні було опубліковано відео, як чотири установки здійснюють залповий пуск одразу восьми ракет ATACMS.

Головнокомандувач Збройних Сил України показав відео удару касетними балістичними ракетами ATACMS по російському комплексу ППО С-300 в ніч з 15 на 16 червня на околицях окупованого Маріуполя Донецької області.

Розвідка підтвердила ураження радіолокаційної станції та неназваної кількості пускових установок.

Ворожий ЗРК було уражено східніше селища Мангуш, приблизно за 7 кілометрів від маріупольського аеродрому.

Статті

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V
Популярні
Button Text