Популярні
У сучасній війні неприпустимо використовувати незахищену від перешкод апаратуру на бойовій техніці.
Багато років у Росії займалися та досягли успіху у розробці серії цифрових решіток, які мали дати захист військовій апаратурі від впливу перешкод.
Розроблений пристрій «Комета» зараз дуже ускладнює роботу українським комплексам радіоелектронної боротьби з глушіння безпілотників.
Також «Комету» росіяни почали ставити й на модулі планерування і корекції для авіаційних бомб, щоб ніщо не заважало їм влучати у потрібну ціль.
З розвитком технологій приймачі глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS) стають доступнішими, зменшуються їх габарити та вага.
Це дозволяє розглядати можливість встановлення приймачів GNSS на різних об’єктах озброєння, військової та спеціальної техніки.
Наявність точного інструменту дозволяє розширити можливості зброї, збільшуючи ефективність і вдосконалюючи тактику їх застосування.
Проте російська радіонавігаційна супутникова система ГЛОНАСС тривалий час була уразливою до впливу перешкод.
Сигнали ГЛОНАСС, як і інші супутникові системи навігації, без спеціального захисту легко уразливі для засобів радіоелектронного придушення.
Для виправлення цієї ситуації у 2008–2013 роках у Росії почалася розробка стійкого до перешкод обладнання.
Прототип алгоритмів «Комети» вперше було випробувано у 2007 році в апаратурі вагою 40 кг. Вже у 2012 році у «ВНИИР-Прогресс» розробили нову технологію створення цифрових решіток, в результаті чого зменшилися маса і габарити з одночасним поліпшенням функціональних характеристик.
Ще у 2012 році на відміну від роботи звичайних приймачів, що застосовуються на цифрових підстанціях, приймач «Комета» під час тестування демонстрував впевнений прийом супутникових сигналів навіть в умовах перешкод, які в десятки тисяч разів перевищували порогові значення перешкод звичайних (незахищених) приймачів ГЛОНАСС/GPS.
Таким чином з’явилася серія виробів «Комета» масою менш як 1 кг. Сьогодні маса найсучаснішої версії становить 60 г, що дозволяє застосовувати цей виріб навіть на невеликих безпілотниках.
Приймач створений для захисту навігаційних сигналів від навмисних і ненавмисних перешкод для стабілізації сигналів супутникових навігаційних систем.
Серія цифрових антенних решіток «Комета» виготовляється у кількох конструктивних виконаннях з безліччю різних версій:
У цифрових антенних решітках «Комета» замість одного антенного елемента є чотири, що дозволяє отримувати просторову інформацію про напрям приходу перешкодового випромінювання та його компенсацію.
Також варто зазначити, що всі елементи «Комети» створюються в єдиному корпусі.
Виробником заявлено, що у ряді експериментів показано, що «Комета» витримує рівень перешкод у 100 000 разів більший, ніж для звичайного приймача.
Безпілотники, які оснащені цією системою, майже не піддаються дії систем радіоелектронного придушення.
«Щоб “вбити” шістдесятиграмову “Комету”, противнику знадобиться дві перешкоди, на 135-грамову вже п’ять, а для окремих виробів сім і більше. Теоретично встановити таку кількість перешкод на одній ділянці можна, на практиці — важко», – розповідав генеральний директор російського підприємства.
Чотириелементні малогабаритні адаптивні антенні решітки забезпечують захист навігаційних сигналів GNSS діапазону L1 (ГЛОНАСС, GPS, Galileo, SBAS) з відкритим доступом (Open Service).
Антени цієї серії підвищують стійкість до перешкод на 40-50 дБ, що рівнозначно зменшенню радіуса придушення в 100-300 разів.
Основні результати перших випробувань показали, що «Комета» забезпечує підвищення перешкодостійкості на 32…56 дБ, забезпечуючи рівень перешкодостійкості J/S=92…108 дБ при впливі трьох широкосмугових/вузькосмугових перешкод.
Характеристики «Комети» вагою 1 кг:
Розглянемо також варіант для безпілотників – «Комета-ОЕМ».
У «Комета-ОЕМ» антена використовується в діапазоні навігаційних сигналів GNSS з відкритим доступом L1 та забезпечує одночасне функціонування 3 каналів.
Антени типу «Комета» зі потужністю 12 Вт (+15%) працюють від джерела живлення постійної напруги 8-52 В.
Вони ударостійкі, мають пиловологостійке (IP20) кліматичне (В5.1) виконання та стійко працюють при перепадах зовнішніх температур.
Також відрізняються невеликими габаритами (152х152х15 мм) та масою, що не перевищує 0,37 кг.
В Україні російські військові почали використовувати для безпілотників та авіабомб останню версію «Комети-М», щоб захистити їх від придушення супутникового зв’язку.
Спочатку до рук українських військових потрапив розвідувальний безпілотник «Орлан-10», у якому виявили «Комету-М» 2022 року.
У цій «Кометі» використані компоненти американських компаній Altera/Intel, Taoglas та тайванської Cirocomm. Нова «Комета-М» вже має розмір 100*100*30 та важить 150 грамів.
Росіяни не змогли б у повній мірі застосовувати свої розвідувальні безпілотники «Орлан-10» без цих цифрових антенних решіток. Вони відразу потрапляли б під влипв систем радіоелектронної боротьби України.
У 2023 році росіяни починаються скидати на українські позиції авіаційні бомби, які оснащуються модулем планерування і корекції та роблять бомби більш точним боєприпасом зі збільшеним радіусом дії.
У ці модулі оборонно-промисловий комплекс Росії почав встановлювати теж малогабаритні адаптивні антенні решітки «Комета-М».
«Комета-М» на модулях авіабомб має значно ускладнити роботу українських систем радіоелектронної боротьби, які будуть намагатися приглушити та збити з курсу модуль планерування і корекції, щоб бомба не влучила у свою ціль.
Для ускладнення застосування «Комет» українські військові мають отримати більше нових комплексів радіоелектронної боротьби.
Також союзники України можуть докласти більших зусиль та перекрити канали постачання західних компонентів до цих цифрових антенних решіток «Комета».
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
