Україна тривалий час просить у союзників надати її збройним силам касетні боєприпаси.

У цьому питанні багатьом союзникам «зв’язує руки» конвенція 2008 року, яка забороняє їхнє використання.

Касетні боєприпаси складаються з контейнерів, які відкриваються у повітрі та розкидають велику кількість розривних суббоєприпасів.

Після вступу конвенції в юридичну силу її держави-учасники будуть зобов’язані негайно припинити застосування, виробництво та передачу касетних озброєнь.

Проте відмовитися від цієї зброї та ослабити цим свої збройні сили погодилися не всі країни, у тому числі й Україна.

Спадщина СРСР

На озброєнні колишніх країн СРСР є кілька типів касетних боєприпасів для артилерії та авіації, які дісталися їм у спадок. Держави засекретили їхню кількість на своєму озброєнні.

Від радянської армії в колишніх республік залишилися касетні снаряди калібром 152 мм. Перший – виріб 3-О-13 для пострілів 3ВО13 і 3ВО14. Снаряд масою 41,4 кг вміщує 8 осколкових бойових елементів масою 4,1 кг.

Також у цьому калібрі є постріли 3-28/29/30 зі снарядом 3-О-23. Він несе уламково-кумулятивні елементи. Постріли всіх цих типів сумісні з широким колом 152 мм гармат радянського зразка.

Для гармат 2С7 «Пион» призначений 203-мм касетний снаряд 3-О-14, який використовується у складі пострілів 3ВО15/16. Він має масу 110 кг і несе 24 осколкові елементи із зарядом по 230 грамів.

Радянські запаси включали велику кількість ракет калібру 122 мм для реактивних систем «Град» та 220-мм виробів для реактивної системи «Ураган».

До цих запасів входять вироби різних модифікацій, які оснащені касетними бойовими частинами. Вони несуть уламкові, запальні та інші бойові елементи. Також є касети з мінами – протипіхотними та протитанковими.

У війні в Україні часто застосовують снаряди 9М27К3 для РСЗВ «Ураган». Кожен такий боєприпас несе 312 протипіхотних мін ПФМ-1 і розкидає їх значною ділянкою місцевості.

Часто застосовують 220-мм реактивні снаряди 9М27К з касетною частиною 9Н128К з осколковими бойовими елементами 9Н210 та 300-мм некеровані реактивні ракети для РСЗВ «Смерч», які містять бойові елементи 9Н235.

До прикладу, у липні 2022 року Росія завдала ракетного удару по одному з районів міста Кривого Рогу, застосовувавши 300-мм керований реактивний снаряд РСЗВ «Торнадо-С», якій розкидав по місту бойові елементи 9Н235.

Також у війні застосовують ракети 9М79К комплексу «Точка-У», які мають касетну бойову частину 9Н123К.

Остання вміщує 50 осколкових бойових елементів із зарядом вибухової речовини масою 1,5 кг. Передбачено механізм, який забезпечує розкриття касети на висоті понад 2,2 км.

Подібні касетні ракети «Точки-У» російські військові почали застосовувати по українських містах у перший день повномасштабного вторгнення.

24 лютого 2022 року, за даними Human Rights Watch, російський касетний боєприпас потрапив у лікарню Вугледара. Четверо цивільних осіб загинули, десять отримали поранення. Тоді у місті виявили носову частину 9Н123К.

Також, за даними Human Rights Watch, російські військові завдали удару ракетою комплексу «Точка-У» з касетною бойовою частиною по Краматорську.

Тоді на вокзалі перебувало багато людей, які чекали на евакуацію. Люди боялися поновлення бойових дій у місті із російським вторгненням в Україну. Внаслідок удару, за даними СБУ, загинула 61 людина, а 121 отримала поранення.

У СРСР створювали касетні боєприпаси й авіаційного базування. Доприкладу, є авіаційна бомба РБК-250 масою 273 кг, яка містить суббоєприпаси для ураження різних цілей.

В Україні адаптували протитанкові авіаційні суббоєприпаси ПТАБ-2,5М з цієї бомби для скидання з комерційних дронів.

Поставки Україні

Варто зазначити, що Україна вже отримує від західних союзників касетні снаряди різного призначення.

У 2022 році Німеччина разом зі своїми реактивними установками MARS 2 передала реактивні снаряди, які оснащуються 28 протитанковими мінами DM1399.

Після пуску ракети касети розкриваються в повітрі й міни на парашутах опускаються на землю.

Сполучені Штати нададуть Збройним Силам України касетні снаряди RAAM, які створюють протитанкові мінні поля.

Один 155-мм снаряд RAAM несе дев’ять мін. Батарея з шести гармат може швидко поставити протитанкове мінне поле на відстані 16 кілометрів, зупинивши бронетанковий наступ противника.

Також до касетних боєприпасів, які мають свої суббоєприпаси, можна зарахувати 155-мм снаряди DM702 (SMArt 155), які застосовує Україна.

Високоточний снаряд DM702 має два суббоєприпаси, які розділяються після пострілу та у певній зоні починають «шукати» броньовану ціль.

Українська артилерія застосовує й 155-мм снаряди BONUS шведсько-французького виробництва, які мають два бойових елементи для боротьби з бронетехнікою.

У грудні 2022 року стало відомо, що українські військові почали застосовувати касетні 120 мм міни M971.

Такий боєприпас має калібр 120 мм і несе від 24 до 32 осколкових суббоєприпасів M85 або M87 відповідно.

Офіційно про постачання таких мін не повідомляли і їхнє джерело поки що залишається невідомим.

У січні 2023 року американське видання Foreign Policy заявило, що Туреччина поставила Україні партію 155-мм касетних боєприпасів М483А1.

Касетні 155-мм снаряди M483A1 мають 88 суббоєприпасів.

Потреби України

Україна має постійно поповнювати свої запаси протипіхотних касетних боєприпасів.

Естонія ще минулого року планувала передати Україні касетні снаряди калібру 155-мм, закуплені свого часу у Німеччини. Однак угода зірвалася, бо німці заборонили реекспорт.

Йдеться про касетний снаряд DM632 від Rheinmetall, який містить 63 суббоєприпаси DM1385 і після розкриття на висоті 300-500 метрів може накрити площу у 100 кв. м.

Проте двома основними 155-мм касетними снарядами є M483A1 (88 суббоєприпасів, менша дальність) та M864 (72 суббоєприпаси й більша дальність).

M864 – логічний розвиток снаряда M483A1. Снаряд містить суббоєприпаси двох типів: М42 та М46. Усього в снаряді 48 М42 та 24 М46.

Проблема цих снарядів у тому, що їх суббоєприпаси М42 та М46 не мають механізмів самознищення.

До запиту України також увійшли бомба повітряного базування Mk-20 Rockeye II.

Боєприпас Mk-20 Rockeye II містить 247 субелементів Mk 118 довжиною 343 мм та діаметром 53 мм, вагою 600 грамів та 180-грамову кумулятивну бойову частину, яка здатна пробивати до 190 мм броні.

Касетні боєприпаси призначені для знищення піхоти та легкої бронетехніки на відкритій місцевості. Вони розпадаються на десятки дрібніших зарядів, які можуть залишатися на полі бою роками, якщо не вибухнуть одразу.

Україні потенційно можуть відправити 70-мм касетний авіаційний снаряд Hydra M261.

Ці авіаційні снаряди містять 9 суббоєприпасів M73 для використання проти піхоти та легкої броні.

Не варто виключати й майбутньому й касетних авіабомб CBU-105.

Бомба містить 10 суббоєприпасів BLU-108/B, що мають інфрачервону головку самонаведення та призначені для ураження бронетехніки у погано захищений дах.

Боєприпас після розкриття касети опускається на парашуті та починає пошук цілі. Після виявлення запускається ракетний прискорювач і відбувається знищення танка чи автомобіля пострілом.

У перспективі Сполучені Штати можуть передати України ракети M39A1 ATACMS у касетному спорядженні.

Цивільне населення

Касетні боєприпаси небезпечні для цивільного населення навіть через десятиліття після завершення бойових дій.

Велика площа ураження цих боєприпасів та велика кількість суббоєприпасів, які не вибухають у запланований момент, призводять до величезної кількості жертв серед цивільного населення.

Більшість суббоєприпасів призначені для вибуху під час удару. Переважна їхня більшість має вільне падіння. Тобто кожен із цих боєприпасів не має конкретної цілі.

Також на точність більшості суббоєприпасів може впливати погода або інші фактори навколишнього середовища. Тому вони можуть уражати райони неподалік військових об’єктів.

За оцінками фахівців, відсоток неспрацьовування цих боєприпасів у конфліктах останнього часу становить від 10% до 40%.

Широкомасштабне застосування цих боєприпасів призводить до того, що цілі регіони “засіяні” десятками тисяч небезпечних предметів, які не розірвалися вчасно та лежать на землі в нестабільному стані.

Тому у світі склалося неоднозначне ставлення до цього типу зброї. І низка країн від використання таких боєприпасів відмовилася.