Популярні
Морські безпілотники не є чимось новим у світі оборонних технологій та використовуються різними арміями світу вже не один рік. Їх застосування з кожним роком набуває більших темпів завдяки дешевизні та безпеці у застосуванні порівняно з пілотованими суднами зі схожими задачами.
Основними напрямками розвитку морських безпілотників є розвідувальні судна, дрони для захисту акваторій від бойових пловців та розвідників, а також безпілотні мінні тральщики (системи розмінування).
Тим не менш, серед пропонованих на ринку безпілотників була до недавньої пори незатребуваною концепція морських дронів-камікадзе, адже їх вважали непотрібними при наявності чисельних протикорабельних ракет, торпед та інших ударних засобів.
Проте з початком російсько-української війни точка зору на цей інструмент війни була кардинально переглянута. Унікальні українські морські безпілотники, вступивши в протистояння з російським військово-морським флотом, проявили свою високу ефективність та внесли значний вклад у перелом бойових дій на морському театрі бойових дій, “загнавши” увесь російський флот у порти та гавані.
Український ударний морський дрон це невелике, швидкісне та високоманеврене дистанційно пілотоване судно, що несе на борту бойову частину, що детонує при ударі з ворожим кораблем.
Незважаючи на складні умови застосування, українські дрони мають доволі просту конструкцію, яка дозволяє їх виготовляти на малих непрофільних підприємствах в умовах воюючої країни. Згідно з офіційними заявами українських представників, вартість однієї одиниці становить близько 250 000 доларів.
Аналіз фотографій судна показав, що його конструкція заснована на цивільному гідроциклі канадської компанії Sea-Doo, а саме моделі GTX або Fish Pro, котрі є доволі поширеними на ринку. Такий підхід значно спростив та здешевив процес виробництва дронів.
Судно приводиться в дію водометним рушієм у кормовій частині корпусу, котрий працює в зв’язці з потужним трициліндровим бензиновим двигуном Rotax, який здатен розганяти гідроцикл до 70 миль на годину.
Судячи з наявного на борту обладнання, дрон керується за допомогою систем супутникової геолокації, а також по відеоканалу, в якому сигнал з камери передається через систему супутникового зв’язку Starlink на пульт керування у командному пункті.
Ще однією особливістю морського дрону першого покоління є система ініціації бойової частини. Вибухівка, встановлена в середині корпусу, приводиться у дію завдяки розташованим у носовій частині двом ударним детонаторам. Останні, імовірно, були взяті з радянських авіаційних боєприпасів, що наводить на думку про використання в ролі бойової частини авіаційних бомб ФАБ-100 або ФАБ-250.
Також для морського дрону було виготовлено абсолютно новий металевий корпус, імовірно, із алюмінію, на заміну оригінальному зі скловолокна, яким комплектувався гідроцикл.
Під час краундфандингової кампанії зі збору коштів на виробництво флоту цих безпілотників виробниками було заявлено частину технічних характеристик.
Ударний безпілотник має такі ТТХ:
Друге покоління дронів
Після свого дебюту 29 жовтня 2022 року, коли надводні дрони атакували російські кораблі, розташовані у Севастопольській бухті, Україна не зупинилась та продовжила працювати над розвитком свого дітища, результатом чого стало створення дронів другого покоління.
Вдосконалені судна стали дещо меншими за оригінал, проте зберігли загальне компонування. Прототипи були представлені українськими медіа 22 березня 2023 року – саме в той самий день, коли кілька дронів атакували Севастопольку бухту.
Перші зображення серійної версії безпілотника з мачтою, на яку були встановлені засоби спостереження та антена Starlink, з’явились лише 24 травня, коли Міноборони РФ оприлюднило відео атаки на свій розвідувальний корабель «Иван Хурс».
Декількома тижнями пізніше, 11 червня, ще один російський корабель ВМФ РФ «Приазовье» зазнав атаки. Тоді росіянам вдалось зробити якісні знімки дрону з декількох ракурсів.
Нове покоління морських дронів отримало видозмінений корпус, котрий став більш гідродинамічним, порівняно з оригіналом. За деякими данними, вага бойової частини дрону становить близько 200 кг, проте достовірність інформації “Мілітарному” перевірити не вдалось.
Також при конструюванні нової моделі судна, імовірно, було замінено систему супутникового зв’язку Starlink через заборону компанії на застосування їх технологій у військових цілях. Для цього компанією в ініціативному порядку було внесено обмеження на надання зв’язку в акваторії Чорного моря та загалом об’єктам, що рухаються з високою швидкістю. Враховуючи активність дронів вже після заборони, можна зробити висновок, що альтернативну мережу зв’язку було знайдено.
Варто зазначити, що в ході атаки на «Иван Хурс» один із дронів досяг своєї цілі та врізався в судно, проте не здетонував, що вказує на недоліки конструкції підривачів. Це дозволяє припустити, що у дронів другого покоління відсутній альтернативний спосіб ініціації вибухівки на такий випадок.
Можливий розвиток
Недоліком нинішніх дронів, котрий був виявлений в ході бойового застосування, виявилась їх вразливість до стрілецького озброєння кораблів. Дрони просто не можуть подолати загороджувальний вогонь. Цю проблему навряд вдастся компенсувати конструктивно перекомпоновкою та бронюванням катерів.
Можливим рішенням могло б бути адаптація дрону для занурювання на фінальному відрізку шляху до цілі. Занурившись навіть на метр видимість безпілотника різко впаде, а щільний шар води зупинить кулю. Неочевидною перевагою цієї “тактики” є ще й нанесення ушкоджень цілі нижче ватерлінії, що кратно збільшує ризик затоплення.
Ще однією проблемою, вже озвученою вище, є можливість некоретного спрацювання ударного детонатора. Його роботу було б логічно продублювати ще одним електронним ініціатором, котрий контролювався б з пульта оператора. Це відносно просте рішення могло б компенсувати ризик неспрацювання основного засобу ініціації, а також розширити можливий функціонал застосування.
Паралельно з розвитком морських дронів інша українська компанія працює над розробкою підводних безпілотників. В рамках проекту в квітні на конференції оборонного кластеру Brave1 було представлено одну із декількох моделей дронів – Toloka TLK 150.
Toloka TLK 150 – це невеликий дрон-торпеда з бойовою частиною в 20-50 кг вибухівки, оснащений електродвигуном. Запас ходу безпілотника становить 100 км. Він оснащений щоглою, що обладнана антеною та поворотною камерою для наведення на ціль та підтримки зв’язку. Проект знаходиться на початковій стадії розробки.
Підводний комплекс автоматично має сканувати простір в пошуку цілей за допомогою 3D-сонару та гідрофону, або ж у ручному режимі оператором за допомогою камери. Також проект передбачає розробку нейромережі, яка б ідентифікувала цілі по відеоканалу та автоматично наводила дрон на неї.
Система наведення використовує сигнал GPS та інерціальну систему навігації в умовах відсутності GPS (під водою) чи під час глушіння сигналу. У випадку придушення зв’язку засобами РЕБ апарат ідентифікує джерело та покидає зону його впливу.
Також проект передбачає інтеграцію у систему наведення комплекс пасивної гідролокації, за попомогою якого відбуватиметься ідентифікація та пеленгування підводних та надводних об’єктів за допомогою системи гідрофонів.
Загалом, в рамках проекту, планується розробка трьох версій дронів-торпед: TLK 150 (2,5 метри); TLK 400 (4-6 метрів); TLK 1000 (4-12 метри).
TLK 400 отримає 500 кг вибухівки та дальність ходу в 1200 кілометрів. В свою чергу, 4-12 метровий TLK 1000 із дальністю ходу 2000 кілометрів зможе нести до 5000 кг вибухівки.
Інтерес до надводних БПЛА-камікадзе не обійшов і російську сторону. 11 лютого 2023 року російські військові застосували безпілотний катер, начинений вибухівкою, для нанесення удару по мосту через Затоку на південь від Одеси.
Чітке зображення використаного судна відсутнє, проте, оцінюючи запис на відео, можна зробити висновок, що це був невеликий моторний човен.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний поділився з головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі занепокоєнням у звʼязку з використанням Росією морських надводних дронів, заявивши про появу нової загрози в Чорному морі.
«Поділився занепокоєнням у звʼязку з використанням Росією морських надводних дронів, що створює загрозу цивільному судноплавству в Чорному морі», – написав Залужний.
Першою моделлю ударного морського дрону, публічно показаного в РФ, став проект «Сарган». Прототип безпілотника був представлений в ініціативному порядку групою розробників Севастопольського державного університету та науково-освітнього центру «МореАгроБіоТех» на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ).
Розмір «Саргана» набагато менший за український. За словами розробників, його головним призначенням є конвоювання суден, проведення розвідувальних операцій та захист акваторій. Він має високу маневреність з радіусом повороту всього 4-5 метрів і самовиправляється при перекиданні.
Представлений безпілотник набагато менший за українські зразки. Його довжина становить лише 2,12 метра, а ширина – 0,53 метра. Максимальна швидкість руху становить 33 вузли, а вага всього 20 кг.
Вага усього в 20 кілограмів ставить під сумнів протикорабельний потенціал цього дрону через занадто малу вагу бойової частини. Для порівняння, українські морські безпілотники більш ніж вдвічі більші в довжину, а їх вага переважає більш ніж в 50 разів.
Застосування українських надводних безпілотників в ході російсько-української війни вже показало їх високу ефективність та потенційну загрозу для супротивника. Саме вони допомогли переломити хід бойових дій на Чорному морі.
Морські ударні дрони все ще залишаються погано розвиненим напрямком в оборонній промисловості, проте завдяки значному потенціалу вже скоро вони можуть стати одним із основних інструментів ведення бойових дій наряду з крилатими ракетами, торпедами, мінами та морською артилерією.
Ці системи можуть зайняти схожу нішу, що і повітряні баражуючі боєприпаси та іранські дрони-камікадзе, котрі за рахунок дешевизни, простоти виготовлення та масовості вже потіснили домінуючі на ринку ударні ракетні комплекси.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
