«Нам є чим і кому боронити небо над Україною…»

7 серпня своє професійне свято відзначають військовослужбовці Повітряних Сил ЗС України — виду, який вважається одним з головних носіїв бойового потенціалу Українського війська. Нагадаємо читачам, що формування ПС ЗС України розпочалось у червні 2004-го згідно з Указом Президента України. А вже 1 грудня цього ж року новостворений вид офіційно прийняв естафету від своїх попередників — Військово-Повітряних Сил і Військ Протиповітряної оборони, посівши місце в новій — тривидовій — структурі Збройних Сил України. Про те, якими є сучасні Повітряні Сили ЗС України і які завдання виконує багатотисячний колектив вартових українського неба, розповідає командувач генерал-лейтенант Сергій Онищенко.

—Повітряні Сили — єдиний вид Збройних Сил, який у мирний час несе бойове чергування, охороняючи Державний кордон України довжиною близько 7 тисяч кілометрів та важливі державні об’єкти. Щоденно до нього залучаються понад 3 тисячі наших військовослужбовців, близько 400 одиниць озброєння та військової техніки. За добу чергові сили виявляють та супроводжують у середньому близько 1,5 тисяч цілей.

Результати перевірок останніх п’яти років, які проводилися також Президентом України — Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України та Міністром оборони України, вкотре підтвердили, що чергові сили з протиповітряної оборони «готові до виконання завдань за призначенням». Скажімо, лише 2011 року чергові сили перевірялись майже 90 разів, із них 19 разів — польотами контрольних цілей та 18 разів — імітованими цілями.

Захист повітряного простору України нині забезпечують літаки третього та четвертого покоління — бомбардувальники Су-24М, винищувачі Су-27, МіГ-29, штурмовики Су-25, розвідники Су-24мр, транспортні літаки Ан-26, Іл-76, які за своїми можливостями та тактико-технічними характеристиками не поступаються кращим зразкам бойової авіаційної техніки провідних авіаційних держав.

Війська протиповітряної оборони оснащені високоефективними зенітними ракетними комплексами дальньої дії С-200 та середньої дальності — С-300, «Бук-М1» тощо. Тож нам є чим і, головне,  кому боронити небо над Україною.

— Над виконанням яких основних завдань працюють військовослужбовці Повітряних Сил ЗС України у 2011 році?

— Згідно з планом бойової підготовки, авіація, зенітні ракетні, радіотехнічні та спеціальні війська упродовж року виконуватимуть завдання щодо підтримання належного рівня бойової підготовки та вишколу особового складу.

Головні зусилля в підготовці авіаційних частин спрямовані на підтримання досягнутого рівня підготовки визначених екіпажів тактичної авіації, насамперед винищувальної, які залучаються до несення бойового чергування з ППО, транспортної авіації, задіяних у виконанні першочергових завдань, а також льотно-інструкторського складу.

Поточного року нам вдалося підвищити відсоток справної авіаційної техніки та організовано розпочати бойову підготовку. Завдяки грамотному розподілу пального авіаційні частини зберегли кількість підготовленого льотного складу та підготували ще близько 20 пілотів до рівня «Військовий льотчик 3-го класу».

Підготовка зенітних ракетних та радіотехнічних військ у 2011 навчальному році спрямовується передусім на практичне виконання з’єднаннями та частинами визначеного переліку завдань. Головним пріоритетом залишається нарощування боєздатності підрозділів, які входять до Об’єднаних сил швидкого реагування, а також підготовка підрозділів, які несуть бойове чергування з протиповітряної оборони. Багато уваги приділяється підготовці бойових обслуг, визначених для проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою.

Піком бойової підготовки Повітряних Сил ЗС України у 2011 році стане комплекс тактичних (тактико-спеціальних) навчань «Адекватне реагування-2011», що проводитимуться під загальним керівництвом начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підрозділи зенітних ракетних військ проведуть бойові стрільби (імітованими пусками зенітних керованих ракет) на полігоні «Чауда». Окрім цього, передбачені льотно-методичний збір, бойові стрільби по повітряних мішенях та проведення комплексу льотно-тактичних вправ з практичним бомбометанням та пусками ракет винищувальної авіації, тактико-спеціальне навчання з окремим полком дистанційно-керованих літальних апаратів з веденням повітряної розвідки та забезпеченням мішенями бойових стрільб підрозділів зенітних ракетних військ та авіації.

До цього масштабного заходу планується залучити: від авіації понад 30 літальних апаратів       (Су-27, Су-27УБ, МіГ-29, МіГ-29УБ, Ан-26, Мі-8); для забезпечення дій інших видів ЗС України — понад 10 літальних апаратів (Су-24М,  Су-24МР, Су-25, Іл-76); від зенітних ракетних військ — до 20 підрозділів, на озброєнні яких знаходяться зенітні ракетні системи близької, середньої та дальньої дії; від військової частини розвідки — до 15 одиниць дистанційно керованих літальних апаратів (ВР-2 «Стриж», ВР-3 «Рейс»), а також підрозділи радіотехнічних військ, зв’язку, логістики.

— Зважаючи на таке чимале «представництво» на навчаннях техніки, озброєння Повітряних Сил, напрошується запитання щодо їхнього технічного стану та заходів, спрямованих на підтримання ОВТ у бойовій готовності.

— У Збройних Силах нашої держави діє система підтримання справності і модернізації авіаційної техніки, до якої входять органи військового управління, авіаремонтні заводи та науково-дослідні установи, головною з яких є Державний науково-дослідний інститут авіації (ДНДІА).

Необхідно зазначити, що модернізація авіаційної техніки під час виконання ремонту або переведення на експлуатацію за технічним станом на сьогодні є найбільш ефективним заходом підвищення її бойового потенціалу. Це дозволяє підтримувати бойову ефективність за незрівнянно менших витратах, ніж при закупівлі нових літаків. На даний час перші 7 модернізованих літаків МіГ-29, Су-25 та Л-39 проходять військові випробування в авіаційних частинах тактичної авіації.

Водночас вітчизняні підприємства та науково-дослідні установи відповідно до пріоритетів розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України  виконують дослідно-конструкторські роботи (ДКР) зі створення нових зразків авіаційних засобів ураження. Так, з 2012 року ми перейдемо до виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення універсального модуля керування для авіаційних бомб, а з 2014 року — до розробки керованої авіаційної ракети з активною радіолокаційною головкою самонаведення. Орієнтовний термін завершення зазначених робіт — 2015 рік. Виконання вказаних ДКР, а також закупівля нових зразків авіаційних засобів ураження, починаючи з 2015 року, передбачена у проекті Концепції розвитку Повітряних Сил Збройних Сил України на період до 2025 року.

Виробничі можливості вітчизняних авіаремонтних підприємств щодо відновлення та модернізації авіаційної техніки дозволяють освоювати не менше 400–450 млн грн щорічно. При цьому відновлення справності мінімально необхідної кількості літаків винищувальної авіації може бути досягнуте протягом 3 років, бомбардувальної та розвідувальної — протягом 2–2,5 років, штурмової авіації та вертольотів — за 1–1,5 років. Пріоритет має надаватись відновленню авіаційних двигунів.

— Розкажіть, будь ласка, про основні заходи з міжнародного військового співробітництва, в яких брали участь Повітряні Сили?

— З початку 2011 року проведено майже 50 планових і позапланових заходів з міжнародного військового співробітництва. З них 22 — в Україні та 27 — за кордоном. Їхньою метою було не лише забезпечення національних інтересів України у сфері оборони, а й сприяння процесам європейської інтеграції, покращання іміджу нашої держави та її Збройних Сил у світі.

Серед найбільш вагомих я б назвав українсько-датську операцію «Північний сокіл-2011» з перевезення пального для потреб ЗС Королівства Данія. А також — двостороннє командно-штабне тренування з органами управління та черговими силами з ППО ПС ЗС України та ВПС і військ ППО Республіки Білорусь, засідання Координаційного Комітету з питань ППО при Раді міністрів оборони держав — учасниць СНД та навчально-методичний збір з його членами і, звичайно, нещодавнє українсько-американсько-польське навчання «Безпечне небо-2011».

Попереду нас чекає двостороннє командно-штабне тренування з органами управління та черговими силами з ППО ПС ЗС України та ВПС Російської Федерації, яке відбудеться восени цього року.

— Ви згадали засідання Координаційного комітету з питань протиповітряної оборони при Раді міністрів оборони держав — учасниць Співдружності незалежних держав. Наскільки є важливою участь представників Повітряних Сил ЗС України у таких засіданнях?

— Хоча Міністерство оборони України не є членом Ради міністрів оборони держав — учасниць СНД, а наші Збройні Сили участі в угоді щодо створення об’єднаної системи протиповітряної оборони не беруть, натомість представники Збройних Сил України запрошуються на засідання Координаційного комітету з питань ППО в якості спостерігачів.

Під час цьогорічного, зокрема, я зустрічався з Головнокомандувачем ВПС Російської Федерації та Головнокомандувачем Сил повітряної оборони ЗС Республіки Казахстан. Обговорювалися стан та перспективи двостороннього співробітництва у військовій та військово-технічній сферах. Також ми обмінялися інформаційними матеріалами про можливості підприємств щодо ремонту та модернізації наявних зразків озброєння та військової техніки.

Не менш важливою є взаємодія чергових сил з протиповітряної оборони та вдосконалення системи обміну інформацією про повітряну обстановку між пунктами управління України та суміжних держав. Так, для підвищення оперативності виконання завдань черговими силами ми запропонували започаткувати обмін такою інформацією між пунктами управління ППО України та Російської Федерації в автоматизованому режимі в реальному часі.

Сьогодні такий обмін вже здійснюється на західному напрямку — між командним пунктом Повітряного командування «Захід» (м. Львів) і Центром управління та оповіщення (м. Веспрем, Угорська Республіка). А до кінця поточного року плануємо налагодити обмін у південному регіоні між командним пунктом ПвК «Південь» та центром управління й оповіщення у м. Ерзурум, Туреччина.

— Що ви побажаєте особовому складу у день вашого професійного свята?

— Насамперед висловлюю глибоку вдячність ветеранам, які стояли біля витоків формування та створення Повітряних Сил. Багато з них і сьогодні продовжують працювати в різних ланках управління виду. Їхній досвід слугує добрим прикладом та допомагає при виконанні завдань, визначених нам керівництвом держави та Збройних Сил. Також хочу подякувати всьому особовому складу авіаційних, спеціальних, зенітних ракетних та радіотехнічних частин за професійну роботу, яку вони щоденно виконують. Бажаю всім мирного неба, спокою та добробуту їхнім родинам.

Розмову вів Андрій ЯЦИК, «Народна армія»