Верховна Рада ухвалила Закон, який спрощує списання військового майна та позбавляє від потреби у службовому розслідуванні під час дії воєнного стану.

Документ оприлюднений на сайті парламенту.

Відтепер під час дії воєнного стану все військове майно, крім зброї та нерухомості, яке було витрачене, використане або набуло непридатного стану під час експлуатації, може бути списане без затверджень та погоджень із посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням ЗСУ.

Про списання такого військового майна командир військової частини за поданням комісії видає наказ.

Головною умовою такого списання є вартість одиниці майна або їх суми за одним актом не більше 1,7 мільйона гривень (100 тисяч неоподаткованих мінімумів).

У разі, якщо вартість майна перевищує визначену суму, єдиний акт списання має затвердити командувач або інший керівник органу військового управління військової частини, що списує майно.

Закон також унормовує те, що посадова особа, яка отримала для затвердження єдиний акт, повинна упродовж 20 днів від дня його отримання затвердити його або відмовити у затвердженні. Відмова повинна бути вмотивованою із зазначенням причин та недоліків, які необхідно усунути.

Термін перегляду рішення про відмову у затвердженні єдиного акта після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати п’ятнадцяти днів.

Дія цього Закону поширюється на інші військові формування, включно з Державною службою спеціального зв’язку  та Службою безпеки України.

«Реалізація положень … розвантажить командирів військових частин, які більше часу приділятимуть підготовці і реалізації саме бойових завдань, що є пріоритетом під час війни», – зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту.

Нагадаємо, що роком раніше командири військових частин отримали повноваження списувати під час дії воєнного стану військове майно своїм наказом (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом вартістю до 1 700 000 гривень.

Такі списання можна здійснювати без затверджень та погодження з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних сил України.