Економічне падіння Сирії продовжується, незважаючи на повернення Ліги арабських держав

Спірне рішення про повторне прийняття Сирії до Ліги арабських держав у травні цього року було сприйняте багатьма як поворотний момент для долі країни. З Саудівською Аравією було укладено швидку нормалізаційну угоду.  І навіть відбулася офіційна зустріч — хоч і напружена та за посередництва росії — між міністрами закордонних справ Туреччини та Сирії, що створило враження, що на нас чекають зміни в статусі сирійського режиму.

Однак, як показав час, сталося не так як гадалося. Попри очікування і очевидну дипломатичну відлигу, мало що змінилося на економічному фронті. Хвора сирійська економіка не подає ознак оздоровлення. З початку травня сирійський фунт втратив понад 80% своєї вартості і не демонструє ознак стабілізації. Зараз курс фунта становить 15 500 за долар, що є найнижчим за весь час.

Було багато неофіційних очікувань, що ОАЕ, Саудівська Аравія та інші арабські країни допоможуть зміцнити сирійський фунт, надаючи фінансову допомогу, на противагу ірано-російському впливу в Сирії, але цього не сталося. Відсутність фінансової підтримки пов’язують з декількома факторами, головний з яких санкції США  по «Закону Цезаря» – бо воєнних злочинів і злочинів проти  власного народу асаду та його поплічникам ніхто списувати не збирається, а по друге це відсутність справжнього інтересу до Сирії та її економіки. Це коли «шкурка вичинки не варта».

Третім фактором, як на мене, було прагнення арабських країн зменшити наркотрафік Каптагону асада через їх країни. Однак, на цьому етапі асад вже мало контролює  свою наркоімперію, яка розрослася, і коли ключові пости її відгалужень займають або прямі родичи сирійського диктатора або впливові лідери місцевих кланів. Свобода їх дій, це плата за лояльність асаду.

Зниження курсу національної валюти, веде до автоматичного здороження товарів, які прив’язані до курсу долара.  За словами голови синдикату сирійських аптек у Дамаску Хасана Дервана, уряд вирішив підвищити ціни на ліки на 50%. Субсидована ціна на 20 літрів бензину з октановим числом 90 за одну ніч зросла більш ніж удвічі, піднявшись з 75 000 syp до 160 000 syp, тоді як бензин на чорному ринку коштує понад 300 000 syp за 20 літрів. І це при тому, що Сирія колись сама була експортером нафти.

Останні показники Світового банку, опубліковані в середині квітня, підкреслюють погіршення економічної ситуації: «Прогнозується, що скорочення реального ВВП Сирії збільшиться на 2,3 відсоткових пункти до 5,5 відсотка в 2023 році в результаті руйнівного землетрусу». Світовий банк також прогнозує зростання інфляції цього року з 44% до 60% через «перебої в ланцюзі поставок і вищі витрати на транспортування» і, як наслідок, скорочення приватного споживання.

Примітним є те, що термінові заходи, які вжив режим були простими і примітивними. Він просто надрукував ще більше грошей. Станом на 16 серпня державні зарплати були збільшені до 200 000 SYP на місяць, що становить приблизно 12,50 доларів США, тоді як ООН оцінює вартість мінімального місячного продуктового кошика в 1,35 мільйона SYP (90 доларів США). Очевидним, для багатьох, стало те, що в цей же день курс стрибнув на нову відмітку.

Зрозуміло, що жахливу економічну ситуацію поглиблюють: війна, руйнування промисловості, економічна криза в сусідньому Лівані (що спричинила найбільший валютний обвал Сирії у 2019 році), широко поширена корупція та безгосподарність, вплив західних санкцій, наслідки землетрусу в лютому 2023 року, той факт, що багаті нафтою райони на північному заході залишаються поза контролем уряду, а також постійна економічна низька ефективність, посилена постійним відтоком кваліфікованих працівників.

Однак, ці всі чинники, які впливають на сирійську економіку зараз раніше були нівельовані допомогою основних союзників асад Ірану та рашки.  Оскільки перший загруз у своїх власних фінансових проблемах вдома, а друга розпочала дорогу війну в Україні, покровителі Сирії не бажають платити за рахунки, залишаючи Дамаск шукати інші варіанти.

Цікавою, стала інформація про реальний борг Сирії Ірану, яку роздобула хакерська група  Uprising till Throw, пов’язана з іранською опозиційною організацією Mojahedin-e-Khalq. Так от, на основі вилучених документів, Сирія винна Ісламській Республіці 50 мільярдів доларів у вигляді коштів, спрямованих на підтримку режиму асада протягом останнього десятиліття у формі військової та цивільної допомоги. Зрозуміло, що асад не збирається віддавати ці гроші, а, власне, і нічим.

Грошова оцінка боргу москві поки не піддається оцінки. Однак враховуючи кількість зброї, краденого українського зерна та нафтопродуктів вона є значною. Спроби розрахуватися з московією корисними копалинами через пригожинські структури виявилися не ефективними, а мінімальні ренти за бази в Тартусі і Хмеймімі недостатніми.

Серед арабських країн, як то кажуть також дурний нема, і вони останнім часом зосереджувалися на гуманітарній ситуації, а плани щодо стимулювання економіки Сирії є предметом наступних обговорень. ОАЕ та Саудівська Аравія в основному працювали над наданням підтримки постраждалим від землетрусу районам, а не над проектами зміцнення  економіки Сирії. Саудівська Аравія ще не повністю відкрила своє посольство в Дамаску або навіть розпочала вкрай необхідний ремонт, що вказує на те, що відносини все ще перебувають у тривалому процесі відновлення.

Тим часом, якщо хвора сирійська валюта не знайде міцної основи, довіра інвесторів залишатиметься низькою, і Дамаску доведеться постійно вкладати долари у свої ринки різними способами, щоб зберегти віру в фунт. Іншим шляхом, втримання стабільності, асад вибрав воєнну ескалацію на півночі Сирії де розпочинає нову компанію тиску на повстанські фракції та протурецьки сили. Хоча і без надії на успіх, в такий спосіб, сирійський диктатор намагається підштовхнути Туреччину до поступок.

Експерти стверджують, що подібні до сирійського, іранського чи режиму на московії не падають під впливом вулиці або якогось одного руйнівного фактору. Однак, це не означає, що сукупність цих факторів не може призвести до повалення режимів. Зараз ми спостерігаємо падіння грошового (мотиваційного) на територіях підконтрольних режиму, в той час «чорним лебедем» для нього може стати поразка на фронті чи турецькому, чи американському. Сирія може стати першою кісточкою доміно, яка повалить за собою інших причетних до неї диктаторів.