Докази, представлені в ізраїльському Центрі судової медицини, підтверджують звірства ХАМАС

Докази, представлені в ізраїльському Центрі судової медицини (Абу-Кабір) у Тель-Авіві, які були надані для публікації The Media Line, доводять попередні заяви відносно звірств та жорстокості з боку терористів ХАМАС у злочинах здійснених 7 жовтня на проти цивільного населення на півдні Ізраїлю. Ці докази були надані для світової преси і їх можна було побачити журналістам на власні очі.

Міжнародні судово-медичні фахівці, близько 200 експертів з  США, Швейцарії, Нової Зеландії та інших країн світу включно із ізраїльськими медиками-криміналістами, а також волонтерами з-за кордону, були явно стурбовані наявними у них доказами. Незважаючи на всі зусилля залишатися об’єктивними та відстороненими, як того вимагає професія, багато хто плакав протягом дня.

Під час першої прес-конференції команда криміналістів показала зображення своїх розслідувань. Серед зображень були обгорілі руки зі слідами, які показували, де руки жертв були зв’язані за спиною металевим дротом перед тим, як спалити живцем.

Мабуть, найбільш жахливим зображенням у слайд-шоу була повністю обвуглена маса плоті, яку на перший погляд не можна було побачити як таку, що належала людині. Лише після комп’ютерної томографії експерти побачили нелюдськість цього злочину.

Обвуглені останки та комп’ютерна томографія останків показують батька та дитину, зв’язаних разом і спалених заживо терористами ХАМАС 7 жовтня. На знімку можна побачити два хребта — дорослого та дитини. Вони були зв’язані між собою металевими дротами в останніх обіймах перед тим, як їх підпалити.

«Коли ви виконуєте цю роботу, ви намагаєтеся відсторонюєтеся», — сказав The Media Line доктор Чен Кугель, голова Абу-Кабіра. «Але потім ти дізнаєшся історії та спілкуєшся з людьми. Важко не відчувати їх трагедії. Вона така велика! І коли я йду до табору Шура [де вперше збирають тіла померлих в Ізраїлі] і бачу такі контейнери, які можна побачити в порту, — але всі вони повні тіл… І ви чуєте розповіді — що за їхніми обвугленими тілами, сталося щось жахливе — це дуже важко. Я бачив багато речей за свою 31-річну кар’єру, але масштаб і жорстокість [тут] жахливі», – додав Кугель.

«Частка обгорілих тіл, які ми отримали, висока», — пояснив Кугель. «У багатьох на руках вогнепальні поранення, видно, що вони підняли руки до обличчя, захищаючись. Багатьох згоріло заживо у своїх оселях. … Ми знаємо, що їх спалили живцем, тому що в їхніх трахеях, у горлі є сажа, тобто вони все ще дихали, коли їх підпалили». «Швидше за все, вони померли від вдихання вуглекислого газу та сажі до того, як їх убив вогонь» – додав доктор Кугель. Він пояснив, що вік загиблих коливається від 3 місяців до 80-90 років. Багато тіл, у тому числі немовлят, без голів.

На запитання, чи були вони обезголовлені, Кугель відповів ствердно. Хоча він визнає, що, враховуючи обставини, важко встановити, чи були вони обезголовлені до чи після смерті, а також як вони були обезголовлені, «чи відрізані ножем, чи відірвані вибухом», — пояснив він.

Доктор Нуріт Бубліл, керівник ДНК-лабораторії в Ізраїльському національному центрі судової медицини, також була серед тих, хто не зміг втримати своїх почуттів. «Вчора я відкрила докази в будинку в південному кібуці, і там була популярна книга рецептів, закривавлена. … У мене є та сама книжка, і вона змушує вас на хвилинку подумати: це могла бути моя кухня, мої діти, мої батьки, я. Ви не можете цього уникнути”, – сказала вона.

Стримуючи сльози, ізраїльський судмедексперт доктор Хагар Мізрахі пояснила, що «як ви знаєте, єврейський народ повинен якомога швидше поховати своїх мертвих». Але на момент написання цієї статті минуло майже два тижні після різанини, а близько 350 тіл залишаються невпізнаними. «Отже, люди тут, в Абу-Кабірі, роблять усе можливе, щоб допомогти та виявити найважчі випадки, які надходять». Чотири місця по всій країні зараз працюють над виявленням і видачею тіл для поховання.

Штаб-квартира ізраїльської поліції в Єрусалимі обробляє всі присмертні зразки та особисті речі для порівняння ДНК. Армія оборони Ізраїлю працює над порівнянням ДНК, використовуючи свої дані про солдатів, включаючи відбитки пальців та зубні карти. Крім того, Абу Кабір працює над збором зразків ДНК та ідентифікацією найважчих випадків. Сюди також надходять усі зразки ДНК з інших місць для додаткового тестування. І табір Шура поблизу Рамли, в центральному Ізраїлі, є місцем, де спочатку збирають усіх померлих. Зараз у Шури зберігається близько 950 мішків для трупів. На цих чорних пакетах написано «мішки» замість «тіла», оскільки не зрозуміло, скільки в них жертв.

«Останки кількох людей можуть бути в одному мішку, — пояснив Кугель, — а останки однієї людини можуть бути в кількох мішках».

І в багатьох випадках все, що залишилося, — це кістки без жодної частинки ДНК, яку можна вилучити. З цієї причини Кугель сказав, що сім’ї деяких жертв мають рацію побоюватися найгіршого.

«Ми сподіваємося, що за допомогою комп’ютерної томографії та біопсії ми зможемо скоротити число невпізнаних осіб до менш ніж 200. Але деяких людей ми ніколи не знайдемо. Ми ніколи не ідентифікуємо їх. І люди повинні бути до цього готові».

Говорячи особисто, доктор Бубліль сказала, що вона хоче, щоб світ знав, що «загалом ХАМАС насолоджувався вбивствами». «Це монстри. Вони не люди… Ні до кого милосердними не були. Ніхто з тих, хто був живий і стикався з ними, не залишився в живих. Ніхто».